Всі блоги
Помилка сороки
- Деталі
- Автор: Лехман Маркіян Тарасович
- Перегляди: 216
(З фенологічного щоденника)
У першій декаді грудня погода встановилася, наче ранньою весною. Сніг, який падав (тим паче — з дощем), ледь не відразу танув. Лише місцями залишалися його білі килимки. Тому повсюди бігли струмочки води. Легкий нічний мороз не встигав надійно скувати їх льодом. Чом не весна? Сонце трішечки підніметься — і знову біжить вода. Хоч увесь день пускай паперові кораблики. Така, відносно тепла погода на початку зими, не завжди характерна навіть для нашого Прибузького краю. Ось у Карпатах, за 150 кілометрів від нас, вже всі дороги снігом замело, що ні пройти, ні проїхати.
Перший день зими
- Деталі
- Автор: Лехман Маркіян Тарасович
- Перегляди: 788
(Нотатки з фенологічного щоденника)
У зимовому лісі дзвінко-дзвінко розноситься морозяним повітрям стук дятла. Чути на всю округу. Тільки він порушує лісову тишу. Хіба що ще зрідка скрипне старе дерево. Враження: хтось невправно потягнув смичком по струнах скрипки.
Припорошило. Землю ледь-ледь вкрив дрібнесенький сніжок. Такий снігопадом не назвеш. Поміж густими ялиновими лапами (нижніми широкими гілками дерева) причаїлися горобці, синички. Ховаються від холоду, неприємних подихів вітру. Тут їм затишно. Не хочуть залишати ялинове шатро. Так само, як і бабусин кіт не хотів злазити з теплої печі.
- Ти, мабуть, знахабнів! Не вдавай, що першого снігу злякався! - гримнула на нього бабуся. - Іди, подихай свіжим повітрям.
Кіт неохоче почалапав з хати.
Новая рецензия в Мастерской!
- Деталі
- Автор: Папченко
- Перегляди: 219
Внимание! В «Мастерской текста» в «ЧИТАЛЬНОМ ЗАЛЕ» нашего сайта опубликована рецензия Васи Малышки «Закоханий у природу. Огляд нотаток із фенологічного щоденника Маркіяна Лехмана».
Приглашаю!
Ваш Папч!
----
Увага! У «Майстерні тексту» в «ЧИТАЛЬНОМУ ЗАЛІ» нашого сайту опублікована рецензія Васі Малишки «Закоханий у природу. Огляд нотаток із фенологічного щоденника Маркіяна Лехмана».
Запрошую!
Ваш Папч
Искусство света - театр теней
- Деталі
- Автор: Савичева Анна
- Перегляди: 4219
Тень (также как и отражение) всегда наделяли особыми магическими свойствами.
Театр теней – это древнейший прототип кино. Появился он несколько тысячелетий назад на Востоке – у народов Индии, Китая и Японии.
Барвінок зацвів!
- Деталі
- Автор: Лехман Маркіян Тарасович
- Перегляди: 482
(З фенологічного щоденника)
17 листопада 2017 р. Пізня осінь. На калюжах вже не раз з'являвся тонесенький лід. Кілька днів тому навіть випав перший сніг, щоправда, відразу розтанув. Таку пору називають у народі «передзим'ям». Якщо, буває, й усміхнеться сонце, то воно аж ніяк не віщує повернення тепла.
Вранці іду до школи і... очам своїм не вірю. Диво! На клумбі біля нашого будинку зацвів барвінок, рясно-рясно, наче весною. Ніжні блакитні квіточки на зеленому килимку дивляться у похмуре небо. Неймовірна краса!
Театр кукол. Петрушка
- Деталі
- Автор: Савичева Анна
- Перегляди: 896
Познакомьтесь с Петром Ивановичем (Петровичем) Уксусовым - он же Петрушка! Этот забавный человечек - перчаточная кукла, участвующая в театральных представлениях (перчаточная - то есть надевается на руку как перчатка). Петрушка - самый любимый герой на Руси. Это балагур и весельчак, который развлекал народ на ярмарках своими шутками. Прообразом Петрушки стал итальянский Пульчинелла, а прообразом того, в свою очередь, был герой народной античной комедии – Маккус, созданный во времена Древнего Рима. У Петрушки есть братья в других странах. Например, во Франции - живет Полишинель, а в Англии - Панч. Все они похожи между собой очень необычной внешностью: голова неправильной формы, горб на спине, крючковатый нос, огромный живот и живой, пронзительный, острый взгляд.
А художник-кукловод Н.Я. Симонович-Ефимова в своей книге «Записки петрушечника» так охарактеризовала известного всем героя: «Петрушка – это гениальный неудачник в таинственной семье кукол».
Не хвостом лисиця рибу ловить...
- Деталі
- Автор: Лехман Маркіян Тарасович
- Перегляди: 499
(З циклу «Рідна природа»)
Після міцних морозів враз настала відлига. Тверда крига, що вкривала озерця неподалік Західного Бугу, стала крихкою. Любителям порибалити взимку довелося відкласти свої вудочки до кращих часів. На такий лід і ногою не ступиш. А якщо ступиш, то по пояс опинишся у холодній воді. Зате на крихкому льоді можна побачити багато лисячих слідів - снуються ланцюжки від ополонки до ополонки, які залишили після себе рибалки.
Лисицю крихкий лід витримає. Навіть, якщо хрусне, то вона відмінно плаває. Зимове купання для неї не страшне.
Ось яке цікаве спостереження переповів мені старший приятель. Він любить взимку порибалити...
Новая литературная викторина - «Золушка»! Нова літературна вікторина!
- Деталі
- Автор: Папченко
- Перегляди: 268
Люди! Представляем вашему вниманию новую литературную викторину - по знаменитейшей сказке Шарля Перро «Золушка»! Она опубликована в разделе «Кладоскоп». Викторину сочинили мама Кристина Максим и юная пиратка Леся! Приглашаем всех наброситься на отгадывание викторины. Вперёд!
Главный пират Папч
Люди! Представляємо вашій увазі нову літературну вікторину - за славнозвісною казкою Шарля Перро «Попелюшка»! Вона опублікована у розділі «Кладоскоп». Вікторину склали мама Крістіна Максим і юна піратка Леся! Запрошуємо всіх накинутися на відгадування вікторини. Вперед!
Головний пірат Папч
Як Михайло скаже...
- Деталі
- Автор: Лехман Маркіян Тарасович
- Перегляди: 221
Ім'я Михайло доволі поширене серед українців. Зустрічається, щоправда — рідко, і жіночий варіант імені — Михайлина. Так називають, хрестять немовлят на честь Святого Архистратига Михаїла, Собор якого християни східного обряду урочисто відзначають 21 листопада, а Римо-Католицька Церква вшановує його 8 листопада.
За церковними джерелами і народними віруваннями (останнє відобразилося у численних апокрифічних легендах) Архистратиг Михаїл разом зі світлим небесним воїнством ангелів повсякчас бореться зі злом, темними демонічними силами, що так і прагнуть завдати людям шкоди. Ось чому до нього часто звертаються у молитвах. В Україні є багато церков на честь Святого. Його зображено на гербі Києва.
Театр кукол
- Деталі
- Автор: Савичева Анна
- Перегляди: 511
«Кукольный театр – это театр движущейся скульптуры». Н.Я. Симонович-Ефимова
Театральных кукол на свете существовало и сейчас существует великое множество. Первые упоминания о кукольном искусстве связаны с празднествами в Египте. Женщины ходили из деревни в деревню с песнями, в руках несли небольшие статуэтки, сантиметров тридцати-сорока вышиною, и приводили их в движение с помощью специальных веревочек.
Английский писатель Дж. Свифт однажды заметил: «Кукольный театр был создан для того, чтобы показать человеческий мир со всеми его странностями. В отличие от драматического театра, где играют не куклы, а живые люди, кукольный театр значительно более долговечен. Его актеры – куклы способны жить много столетий, и любая музейная кукла, ведомая рукой опытного кукловода, в любой момент способна ожить и сыграть перед нами ту самую кукольную комедию, которой восхищались зрители – короли, ремесленники, дворяне, купцы, наемные солдаты – и сто, и двести, и четыреста, и восемьсот лет назад».
