Так странно в этом мире,
Где все одно то же,
Игрушкой быть из тира.
С себя срывая кожу,

Я слышу, удивляясь:
Онегин получил
От тех, что похмелялись.
А Лермонтов лечил,


По Пушкину пороки,
Базаров вновь страдал,
Теперь же вы - пророки?
Герой же ваш - вандал,

Который вместе с вами,
С презреньем, свысока,
Смеялся над веками.
Но вера в вас пуста,

До дел вам дела нету,
И в тире смех стоит,
Дают вам приз - монету.
Так ваша жизнь бежит;

Какое ваше право
Пера презреть героев,
В веков попавших лаву?
Вам жизнь свою б устроить,

Но нет - вам тир - дорога,
И выстрел вновь меня,
Но задержись же у порога,
Ты жизнь не променял?

19.08.18

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі

Новеньке у блогах

Моя весна

Лехман Маркіян Тарасович
15 березня 2019

(З фенологічного щоденника)

Хто як відчуває, сприймає прихід весни. Для когось це асоціюється з...

dedmazay4

Новая викторина! «Дедушка Мазай и зайцы»! Конкурс вікторин!

Папченко
06 березня 2019

Внимание! Конкурс викторин в КЛАДОСКОПЕ нашего сайта набирает обороты. Представляем вам новую...

verba new

Верба весну відчуває

Лехман Маркіян Тарасович
19 лютого 2019

(З фенологічного щоденника)

Щойно минуло Стрітення (15 лютого). До справжньої весни ще...

Оманливе судження

Анастасія Бурлака
16 лютого 2019

Монолог осілої пташки

Чи хтось задумувався колись, про що цвірінчить пташка? Можливо, вона щось...

skripka

Повернення втрачених ілюзій

Лехман Маркіян Тарасович
13 лютого 2019

(Розповідь від першої особи)

Ця історія розпочалася із мого захоплення музикою. Ще у дитинстві...