Всі блоги
Ваянг-пурво
- Деталі
- Автор: Савичева Анна
- Перегляди: 1162
Интересная разновидность теневого театра, ныне исчезнувшая, существовала на Малабарском побережье (на западе полуострова Индостан в Индии) и называлась «паваи кутху». Театры теней встречаются во многих странах Азии, но в Индии, Китае, Индонезии они отличаются оригинальным стилем, своей собственной неповторимой техникой. Наиболее известен на Западе ваянг - древнейшее культурное и религиозное явление Индонезии, и прежде всего Явы. Вершина художественного мастерства - ваянг-кулит-пурво («древний ваянг плоских кожаных кукол»).
Ваянг - тень, отражение реальной жизни; он соединяет фантазию и реальность, символику и обыденность. Представления ваянга традиционно устраивают по значимым поводам. Первоначально смысл ваянга состоял в общении с духами предков. Сами яванцы считают ваянг-пурво символом пути внутреннего совершенствования и достижения подлинной гармонии.
Галка, яка вміла розмовляти
- Деталі
- Автор: Лехман Маркіян Тарасович
- Перегляди: 804
Ця неймовірна пригода трапилася з моїм татом-журналістом років тридцять тому. Він розповів мені її докладно, тож подаю з його уст.
* * *
- Редакційне завдання привело мене у віддалене село. Я зібрав необхідну інформацію, поспілкувався з цікавими людьми, уточнив деякі деталі, факти і вже стояв на зупинці в очікуванні автобуса. Хотілося якнайскоріше повернутися додому, сісти за письмовий стіл й оперативно підготувати журналістський матеріал у черговий номер газети. Тут же, на зупинці, обмірковував концепцію майбутньої публікації.
Моя весна
- Деталі
- Автор: Лехман Маркіян Тарасович
- Перегляди: 636
(З фенологічного щоденника)
Хто як відчуває, сприймає прихід весни. Для когось це асоціюється з прильотом граків (вони, до речі, можуть прилетіти і в лютому), з поверненням журавлів, лелек. Для когось це початок руху соків у берези. От тільки не потрібно калічити дерево. Можна знайти у корі тріщину, яка утворилася від міцних зимових морозів (кажуть: «Кора тріскає»), і прикріпити під нею посудину. А потім замазати тріщину глиною чи спеціальною сумішшю, яка продається у сільськогоподарських магазинах. Хтось відчуває прихід весни, коли розквітли проліски, підсніжники, первоцвіт. Але не зривайте їх намарно! Асоціюють весну з розквітлою вербою, повенями, стрімким рухом струмків, теплим відпаром землі та запахом прілого торішнього листя і трави, що вивільнився з-під снігу.
Новая викторина! «Дедушка Мазай и зайцы»! Конкурс вікторин!
- Деталі
- Автор: Папченко
- Перегляди: 658
Внимание! Конкурс викторин в КЛАДОСКОПЕ нашего сайта набирает обороты. Представляем вам новую викторину по сказке Николая Некрасова «Дедушка Мазай и зайцы»! Обращаем внимание, что все еще сохраняются большие шансы выиграть главный приз конкурса - пять тысяч рублей!
тот самый Папч
===
Увага! Конкурс вікторин в КЛАДОСКОПЕ нашого сайту набирає обертів. Представляємо вам нову вікторіну за казкою Миколи Некрасова «Дідусь Мазай і зайці»! Звертаємо увагу, що все ще зберігаються великі шанси виграти головний приз конкурсу - п'ять тисяч рублів!
той самий Папч
Верба весну відчуває
- Деталі
- Автор: Лехман Маркіян Тарасович
- Перегляди: 1830
(З фенологічного щоденника)
Щойно минуло Стрітення (15 лютого). До справжньої весни ще далеченько. Але вже кілька днів поспіль насолоджує людей тепла погода. Буває, що вночі припече морозець, та вдень, як тільки сонечко підніметься вище, від нього і сліду не залишиться. Весна?.. Не весна?.. Годі й думати. На лузі якось невчасно розпустилася верба (невеликий кущик), одна-єдина з-поміж своїх сестер. А тут півсотні таких кущів. Ті не поспішають «спалахнути» бруньками. Ота єдина мочить ніженьки-коріннячка у прохолодній воді з талого снігу і красується. Хоч би що! Всім на заздрість!
Оманливе судження
- Деталі
- Автор: Анастасія Бурлака
- Перегляди: 762
Монолог осілої пташки
Чи хтось задумувався колись, про що цвірінчить пташка? Можливо, вона щось повідомляє вам. Можливо, наші думки схожі, але ми не хочемо чути. На жаль, ніхто на неї не реагує, тому вона веде монолог. Що ж в голові у цій маленької істоти? Ну так ось:
– Який би був прекрасний світ без цих двоногих. Я б тоді висипалася, – тяжко зітхає, – а так приходиться шукати, чим би то черв'ячка заморити.
– І що мені після цього робити?! Як можна радіти дню, якщо мене так безтактно розбудили?
– Від цих двоногих взагалі немає толку: шумлять, спати не дають, їсти не приносять. Так ще не звертають на мене увагу. Що ж це таке?! Я вимагаю кращого до себе ставлення. Ти дивися на них. Кишкають мені. – Пфффф…
– Все ж таки переїду! Переїду, де будуть всі умови класу люкс. А то мені це життя, в цьому не благородному місці, починає набридати.
– Фу! Чому деякі на мене чомусь постійно витріщаються? Зі мною щось не те?! Хай тільки щось скажуть…
– Полечу огляну свої володіння. От я дивна, навіщо? Це і так все моє, тому хай все обертається навколо мене, а не я…
– Хей! Це моє дерево! Лети звідси! Забери свої брудні лапки з мого Царства «Хвали і Пошани». Все! Це була остання краплина. Більше мого дзьобика тут ніколи не буде. Хай інші самі тут виживають, а я буду жити. Куди я тільки не полечу – мене всюди будуть чекати. Бо як же можна без мене?!
Повернення втрачених ілюзій
- Деталі
- Автор: Лехман Маркіян Тарасович
- Перегляди: 906
(Розповідь від першої особи)
Ця історія розпочалася із мого захоплення музикою. Ще у дитинстві дуже полюбив скрипку, відвідував школу мистецтв, потім грав у музичному ансамблі, їздив з нам на концерти. Навіть мали чимало шанувальників, фанатів, які запевняли, що своїм виконанням ми даруємо їм радість, насолоду. Але мить одного дня все враз змінила. Через брак коштів мені довелося покинути ансамбль і влаштуватися на будівництво.
Життя, мабуть, — це Колізей
- Деталі
- Автор: Анастасія Бурлака
- Перегляди: 750
Якою б гіркою правда не була, але реальність життя не завжди здається нам світлим і прекрасним діянням. Це своєрідна гра, в якій можуть брати участь декілька гравців, в якій не знаєш пощастить тобі, чи зможеш схитрувати, щоб дібратися до «колової мети». Ось ця гра: згадуючи Колізей у всій своїй величі — він, як замкнена кругова система, але вихід є, лишилося його тільки відшукати, розібравшись у собі. Ким ви були чи будете: глядачем ненаситним, збудженим, де тебе не чіпають, а ти насолоджуєшся виставою, чи гладіатором, якого запхали в жорстокий соціум (як би він не брикався, його придушують)?! Позиція гладіатора: вижити, вирвати зубами свободу, піднестися на п’єдестал з головою в руках його кривдника. В той час, як глядач тішиться, він не задумується про свої проблеми. Саме криваві бої слугували для відволікання від буденності, від власних проблем, від злості та безнадійності. Кровожерливість — виплескує відчай і душу займає жорстокий маніяк, який хоче: ще… і ще… видовища.
Награждение орденом! - Нагородження орденом!
- Деталі
- Автор: Пирателисса
- Перегляди: 619
Внимание! Сегодня, 1 февраля 2019 года, кавалером ордена второй степени «СЕРЕБРЯНАЯ ЗВЕЗДА» становится прежде уже награждённый медалями «AKTIV», «SNAIPER» и «ЗА ВЕРНОСТЬ» пользователь сайта «Сокровища Папча» Маркиян Лехман - за проявленное им замечательное постоянство и великолепное трудолюбие и упорство в творческой работе на детском портале «Сокровища Папча».
Совет модераторов сайта «Сокровища Папча»
....................................................
Увага! Сьогодні, 1 лютого 2019 року, кавалером ордена другого ступеня «СРІБНА ЗІРКА» стає колись уже нагороджений медалями «AKTIV», «SNAIPER» і «ЗА ВІРНІСТЬ» користувач сайту «Скарби Папча» Маркіян Лехман - за проявлену ним постійність і чудову працьовитість і завзятість у творчій роботі на дитячому порталі «Скарби Папча».
Рада модераторів сайту «Скарби Папча»
У сірому небі
- Деталі
- Автор: Лехман Маркіян Тарасович
- Перегляди: 946
Голуба вважають птахом миролюбним, лагідним, довірливим. Він навіть є символом миру. Але мало хто здогадується, що ці птахи здатні на доволі агресивну поведінку, у разі небезпеки вміють постояти “за своїх”...
* * *
У самому центрі Червонограда поблизу Вічевої площі збираються сотні голубів. Ще б пак! Як не прийти на таку тусовку. Їх тут щоразу щедро підгодовують мешканці шахтарського міста.
І цього дня голуби ласували гостинцями. Тільки один з них чомусь на пристав до гурту, а самотньо кружляв у сірому похмурому небі. Аж раптом з'явився яструб. Зимові холод та голод привели його із сусіднього лісу до міста. Може тут чимось (чи кимось) поживиться, підкріпиться?.. Вже й запримітив потенційну жертву, ось-ось схопить голуба. Той як тільки міг вивертався від хижака. Та сили нерівні.
