Всі блоги

Деталі

Автор: Папченко

31 травня 2020

Перегляди: 1372

Всем привет! Ну, вот. Сегодня 31 мая. А на часах 24:00 по времени Екатеринбурга. И что это значит? А это значит то, что конкурс викторин сезона 2019 - 2020 годов завёршен. Подробнее об этом событии будет сообщено в "Папч-информе"! А сейчас всем спокойной ночи.

С уважением, ваш ПАПЧ

=========

Всім привіт! Ну ось. Сьогодні 31 травня. А на годиннику 24:00 за часом Єкатеринбурга. І що це значить? А це означає те, що конкурс вікторин сезону 2019 - 2020 років завершено. Докладніше про цю подію буде повідомлено в "Папч-Інформ"і! А зараз всім на добраніч.

З повагою, ваш ПАПЧ

Деталі

Автор: Вірджінія Петровська

09 квітня 2020

Перегляди: 1462

Дружба - це опора всього нашого життя.

Друг для нас як мама, яка може потурбуватись та зігріти любов'ю і супергерой, який нас врятує від небезпек, та й просто людина, на яку можна покластись. Тож... «Друг - це той, хто знає мелодію твого серця і може наспівати її тоді, коли ти забудеш слова», «Справжній друг завжди підніме голову, щоб сказати ПРИВІТ», «Ми потребуємо не так допомоги друзів, як впевненості в тому, що ми їх маємо».

Деякі люди думають, що дівчачої дружби не буває. А насправді, вона є. Дівчача дружба - це як блокнот із секретами. У ньому є все й про все на світі. Ключики від нього ми обіцяємо одна одній зберігати назавжди.

Дружбу можна зберегти. Потрібно дотримуватися таких правил дружби: завжди ділитися, не ображати один одного, завжди захищати, не покидати в важкій ситуації. Якщо хочеш завести дружбу, потрібно дотримуватися цих правил. Справжній друг - це той, хто зберігає секрети, допомогає в біді і виконує правила для дружби. Він завжди має тебе підтримувати в тяжких моментах.

Деталі

Автор: Ростислав Ворох

07 квітня 2020

Перегляди: 2729

Що таке щастя? – це риторичне питання. Кожен з нас має свої зацікавленності, думки й погляди, а отже, і своє щастя. Але чи можна знайти якусь одну спільну рису у цій неймовірній кількості бажань?

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

08 березня 2020

Перегляди: 1024

Коли горять вогні у Львові,
Луна мелодія весни,
Відчуєш пахощі медові...
Ой, зачаровувались ми!
Львівська весна, немов кохання,
Яке прийшло десь звіддаля...
А, може, ще й розчарування?..
Ні, не повірю у це я!
Ось день. Мелодія - буденна.
А вечір - знову ліхтарі.
Весна! Весна! Ти - незбагненна!
Чекаю дива до зорі.
* * *
Побачу тебе тільки в снах,
Коли засну я втомлений.
Згадаю у своїх думках
У стані, вкрай ізморений.
Хай кажуть, що Любов мине...
Так не завжди трапляється!
Отож, згадаєш ти мене,
А мрії всі збуваються!

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

07 березня 2020

Перегляди: 831

(Етюд)

На лузі, край потічка, стояла стара засохла верба. Місцями вже обсипалася кора. Безлисте, голе дерево нікого не приваблювало, не манило. Навіть птахи оминали: не співав на вербі соловейко, не кувала зозуля, не сідали всюдисущі горобчики, оминали й дятли, бо тут нічим поживитися. Прикрі короїди.., і ті покинули вербу. Інколи вона нагадувала мені образ старої, всіма забутої людини, нікому не потрібної... Тільки старожили пам'ятають її молодою, зеленою. Призначали колись тут побачення...

Деталі

Автор: Тетяна Казимирова

03 березня 2020

Перегляди: 726

Маленький дивний світ
Заповнений чарівною любов'ю
Існує безліч літ,
Де духом рідні ми і кров'ю.

Турботою і ніжністю
Наповнений цей світ,
І він є диво-казкою,
Як говорив мій дід.

Ми завжди будем дбати
Про тих, хто нас зростив,
Про старших пам'ятати,
Хто долю власним дітям присвятив.

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

16 лютого 2020

Перегляди: 768

(З фенологічного щоденника)

Таке диво, коли зустрічаються зима і весна, найкраще спостерігати у лісі. На пагорбках під деревами і кущами сніг ще лежить, щоправда його небагато. Весна наступає! Трапляється, що залишки снігу навіть покриті зверху крижаною плівкою, яка виблискує веселковими барвами, наче хтось порозсипав дрібні різнокольорові скельця. Цю красу побачиш тільки вдень, і то при яскравому сонячному промінні. Трішечки нижче, у долинці, снігу більше, та він перетворився на сіре місиво, по ньому біжать веселі струмки весняної води. Ця вода збирається у струмки непомітно, маленькими цівками. Тече з кожного пагорбка, хоч де трохи вкритого снігом. Тут і лід (вважайте, «захисна плівка від сонячного проміння») не допоможе снігу залишитися снігом, таки стане він водою-сніговицею, задзюркоче струмком. Та й сама «плівка» розтане.

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

13 лютого 2020

Перегляди: 1119

(Етюд)

Вокзал. Очікування. Метушня. Хвилі і хвилі людей... На станцію прибув потяг, який після нетривалої зупинки попрямує до наступної станції, потім до іншої... і після кінцевої зупинки повернеться назад, до тієї станції, з якої почав рейс-маршрут. І так, здавалося б, безупинно. Але ж і на його шляху трапляються непередбачувані випадки, ситуації...

Потяг, що зветься Життям, рухається тільки вперед і щоразу швидше та швидше. На відміну від інших потягів, він ніколи не зупиняється і не повертається назад.

Деталі

Автор: Лехман Маркіян Тарасович

11 лютого 2020

Перегляди: 649

Де каву смакували ми з тобою,
Маестро награвав нам джаз легкий.
Твій погляд став наповнений любов'ю,
А з філіжанок кави - смак п'янкий.
В цей день усі здійсняться наші мрії,
У тихім місці, де ми тільки вдвох,
Нехай не кануть в Лету всі надії...
Ця музика луна для нас обох.

Деталі

Автор: Любочка Лунгу

09 лютого 2020

Перегляди: 578

Як би мені залишити тебе
Як би хотілось дізнатись про твій світ
Кожного разу, тебе і мене
Не зрозумієш що твориться всередині

І я жива, як верба! Коли калина цвіте.
Побачивши тебе багато чого зрозуміла
Моє життя буває ось тільки таке
Як хочуть люди пустити по повітрю

Навіки не розкажеш про печаль
Куди підуть ті наші розлуки
Я залишу тобі на чай
Будь - ласка, не опускай ті руки

І як хотілось би полюбити тебе знов
Кохання моє перевернуло надію
З тобою я говорю про любов
Напевно ти і був моєю мрією