Як би мені залишити тебе
Як би хотілось дізнатись про твій світ
Кожного разу, тебе і мене
Не зрозумієш що твориться всередині

І я жива, як верба! Коли калина цвіте.
Побачивши тебе багато чого зрозуміла
Моє життя буває ось тільки таке
Як хочуть люди пустити по повітрю

Навіки не розкажеш про печаль
Куди підуть ті наші розлуки
Я залишу тобі на чай
Будь - ласка, не опускай ті руки

І як хотілось би полюбити тебе знов
Кохання моє перевернуло надію
З тобою я говорю про любов
Напевно ти і був моєю мрією

Краще розкажи чому ти не зі мною?
Чому я чекала тебе у парку?..
Я навіки напевне буду з тобою
І чекати до тих пір як калина зацвіте

Тобі зовсім не важко говорити про світ
Зрозумій мене, мамо, я без нього одна
Але зараз написати тобі "привіт"
Коли душа бажає добра

І частина того смислу дуже далеко
Як кохати тебе постійно важко
Ти сьогодні не зі мною, пройдися
І дай нам щасливу годину

Кохання в цьому світі немає
Все роблять тільки гроші
Якщо ти вже на мене нападаєш
Як квіти гожі

Росте калина, долинає сміх
Навіки цілувались ми з тобою
І я про цей незнаний світ
Вмивалася холодною росою

З тобою, я не бачу навіть світла
Все промайнуло, і кохання також
Зрозумій мене, як хоче лихо
Зрозумій мене навік

І хоча за свою неньку Україну не говорю
І не бажаю я нікому навіть зла
Давай з тобою просто поговорим
І щастя не дамо поцілувать

neznayka luna1

Наш Дик (это я) представляет для всех, кто принимает участие в конкурсе на КЛАДОСКОПЕ, новую викторину: Н. Носова "Незнайка на Луне". Он ее сочинили сам, поэтому набрал 100 баллов и вышел на первое место в конкурсе викторин. Приглашаем желающих к отгадыванию этой и других викторин. И быть может вы тоже сможете победить и заграбастать деньги призового фонда. Никакого подвоха. Мы играем по честному! Кому деньги не нужны, того просим не беспокоиться! Решил принять участие? Жми сюда: https://skarb-papcha.ru/ru/skop/viktoriny/6982-viktorina-po-povesti-n-nosova-neznajka-na-lune.html

По поручению нашего Дика, написал эту тревожную записку ПАПЧ.

Всего доброго!

======================
Наш Дік представляє для всіх, хто бере участь в конкурсі нову вікторину: Н. Носова "Незнайко на Місяці". Він її склав сам тому набрав 100 балів і вийшов на перше місце. Запрошуємо бажаючих до відгадування цієї та інших вікторин. І можливо ви теж зможете перемогти і загарбати гроші призового фонду. Ніякого підступу. Ми граємо по чесному! Кому гроші не потрібні, того просимо не турбуватися!

За дорученням нашого Діка, написав цю тривожну записку ПАПЧ.

Всього найкращого!

(Картинки з життя)

Я довго обмірковував: що подарувати татові на день народження? Перебирав різні варіанти. Нарешті пригадав, як тато обмовився:
- Варто мені придбати новий записник. А то як тільки маю нагально знайти потрібний телефонний номер, копирсаюся-копирсаюся у своїх старих десятках записників і, буває, що не знаходжу... Хоча добре пам'ятаю, що десь колись я таки занотовував...

Отож подарував йому новий записник - об'ємний, ошатний, тут і сторінки позначені алфавітом для прізвищ, імен та ще й розграфлені для зручного запису номерів телефонів, електронних і поштових адрес, додаткової інформації. Тато неабияк зрадів подарункові. Міцно мене обняв, подякував.

(Картинки з життя)

Відверто кажучи, не хотілося про це писати. Але такі реалії нашого життя. На жаль, до цього інколи вдаються діти, підлітки, молодь... Не хочеться, щоб це перетворилося на масове явище. Краще не ставати на слизьку дорогу «білої смерті». Адже тоді не доведеться зупинятися у процесі руху. Зупинись перед дорогою! Не хотілося писати... Однак не можу не висвітлити деякі нотатки зі свого журналістського записника.

* * *

- У тебе через дві години презентація книги. Ти готовий? - Віталік почув голос приятеля Дмитра з сусідньої кімнати, який нишпорив у його бібліотеці, звісно, з дозволу господаря.
- Так! Але мені потрібно дещо пригадати, занотувати. Встигнемо! - запевнив у відповідь.
Віталік став згадувати про неприємний епізод свого життя, як все почалося, і що цієї книги, презентації могло й не бути, бо не стало б самого автора.

У грайливих, але зовсім не дитячих блискучих очах відбивається багряна заграва золотавого сонця. Воно втомилося від нескінченного живого шуму міста, яке, давно позбавлене мрії, перетворилося на гнітючу руїну. Кам’яною бруківкою легко крокують старі, стоптані кросівки. У повітрі завис знайомий аромат вологої землі після дощу, м’ятного диму та легких ноток ароматної ванілі, що з незапам’ятних часів в’ївся в довге русяве волосся.

Її життя нещадно обривається з першими променями сонця й відроджується з місячним сяйвом у вечірньому небі.

Дитя ночі, примара сьогодення, творіння падаючої зірки… Вона – інша.

Промені згасаючого сонця вже давно розчинилися в пелені нічного солодкого дурману, але тільки не в її великих чорних зіницях, які знов спалахнули живими, не займаними жодним земним створінням вогниками. Вони запам’ятали кожен багряно-золотий промінчик, кожен відблиск миті її народження – заходу сонця. Чи бачила вона день? Можливо, та це не її доля. Вона, збирачка людських душ, від початку народжена з мороку не повинна бачити відтінків світлого…

Стій! Я кажу не йди!
Ти в душі моїй, і в думках завжди.
Стиш мою печаль, і пекучий біль.
Не лишай мене - ти світанок мій.
Вирушай за край.
В темряви вогні.
Загубився день - загубились ми.
Невагомість…
Відлік…
Один…
Два…
Три…
Не знайшовся день - не знайшлися ми.
Назавжди…

Свобода… Її багатогранні, різнобарвні відтінки, потрапляючи у свідомість лише один єдиний раз,лишаються там назавжди, відтіняючи кожен день нашого життя.

Та, чи не є це ілюзією, яка, разом із солодкими нотками щастя потрапляє в кров і потім приносить гіркі розчарування…

Старі колії загубилися в заплутаних лісових стежках. Збираю росяні зірочки на холодному нічному небі, ховаючись серед поля втомлених диких маків. Вони проростають прямісінько з людських сердець, палаючи пломенистим вогнем. Обпалюють мої руки холодом і обплітають вуста медовим сном.

Мрію знов прорости крізь залізо, крізь покинуту мрію і загублену думку… Пишу листа бузковими чорнилами на безликому камінні, звертаючись до тебе, людино з останнього вагону.

В подорожі до кращої долі, знайшла тебе…

 

Коментарі

Новеньке у блогах

Новое награждение медалью! - Нове нагородження медаллю!

Пирателисса
18 серпня 2020

Медалью «AKTIV» награждается пользователь сайта «Сокровища Папча» Саня И. (логин - sanya12)! За...

klady3

Люди! Конкурс викторин завершен!

Папченко
31 травня 2020

Всем привет! Ну, вот. Сегодня 31 мая. А на часах 24:00 по времени Екатеринбурга. И что это...

Дружба

Вірджінія Петровська
09 квітня 2020

Дружба - це опора всього нашого життя.

Друг для нас як мама, яка може потурбуватись та зігріти...

Щасливий той хто мав змогу знайти щасливе життя. Але найщасливіший той, хто вміє ним користуватись

Ростислав Ворох
07 квітня 2020

Що таке щастя? – це риторичне питання. Кожен з нас має свої зацікавленності, думки й погляди, а...

У Львові

Лехман Маркіян Тарасович
08 березня 2020

Коли горять вогні у Львові,
Луна мелодія весни,
Відчуєш пахощі медові...
Ой, зачаровувались ми!