Каждую, в субботу, в 21:00 по времени Екатеринбурга или в 19:00 по Киеву, как обычно, состоится встреча на "Волшебных Полянах" в чате. Приглашаем всех ребят! Кнопка "ДВЕРЬ НА ПОЛЯНЫ"... Можно задать любой вопрос администрации сайта. Мне. Или просто поговорить с другими ребятами. Повторяю это сообщение, потому что на сайте в последнее время зарегистрировалось много новеньких ребят, которые об этих встречах могут не знать.

-----------------------

В суботу, о 21:00 за часом Єкатеринбурга або о 19:00 по Києву, як зазвичай, відбудеться зустріч на "Чарівних Галявинах" в чаті. Запрошуємо всіх дітей! Кнопка "ДВЕРІ НА ГАЛЯВИНИ"... Можна задати будь-яке питання адміністрації сайту. Мені. Або просто поговорити з іншими дітьми. Повторюю це повідомлення, тому що на сайті останнім часом зареєструвалося багато новеньких дітей, які про ці зустрічі можуть не знати.

(Нотатки з фенологічного щоденника)

14 серпня — свято Маковія (у церковному календарі — Вшанування братів Маккавеїв, Похід Чесного Хреста). За народними віруваннями і спостереженнями — перший день осені, хоча ще календарне літо. Справді, здається, що її прихід непомітний, нечутний, тихо ступає, навіть листям не шелестить. Однак воно не так. Поспостерігайте пильно-пильно, з дня у день, як це робили наші пращури.

kroky oseni

...Навіть після денної спеки ночі таки прохолодні, особливо, коли випала роса чи опустився туман. Та й дні коротші, не побачити “блискавичного” світанку, як у червні. Вже й не почуєш веселого пташиного співу, тільки зрідка якась пташка подасть голос. Відлетіли у вирій лелеки. Без них осиротіли скошені поля і луки. З далечіні, де непрохідні болота, доносяться журавлині сурми. Їх не назвеш співом, весняною шлюбною піснею журавлів. І ті збираються відлітати. А поки що набираються сил на рідній землі перед далекою дорогою на чужину.

kupannya zhabenyat

Полудень. Несамовита літня спека, хоча літо вже добігає кінця, а з ним мої останні “великі” шкільні канікули. Скошена отава духмяно п'янить. На лузі ніде сховатися від палючого сонця. Квіти, яких не зачепила коса, живцем “горять” під сонячним промінням.

Скраю сіножаті є чагарники верболозу, а поміж ними — невеличке плесо (озерцем не назвеш), тож шукаю рятівного затінку там. Здавалося б, нічим не приваблива водойма, де більше болота, ніж води. Але ж у ній також вирує життя крихітних істоток. Цікаво спостерігати за ними! Принаймні мені такі спостереження приносять неабияке задоволення, внутрішнє заспокоєння, завжди відкриваю світ нового, досі не баченого, дивуюся гармонії Природи. Можливо, що сприймаю дещо наївно, по-дитячому романтично, казково, хоча вже на порозі дорослого життя, адже попереду лише рік навчання у школі, але щирим серцем, бо люблю все живе!

Люди! Обновлен полностью раздел сайта ПОЛНЫЙ АБЗАЦ! В результате работы там слетели все результаты! Казалось бы, ужасно. Но, как говорится, в каждой бочке есть ложка! Теперь любой может проголосовать по-новому. И самое главное, теперь в каждом мини-тесте есть правильный ответ. И можно будет посмотреть, правильно ты проголосовал или нет. А вот раньше такого не было.

Все тот же, ПАПЧ

-----

Люди! Оновлений повністю розділ сайту ПОВНИЙ АБЗАЦ! В результаті роботи там злетіли всі результати! Здавалося б, жахливо. Але, як то кажуть, в кожній бочці є ложка! Тепер будь-хто може проголосувати заново. І найголовніше, тепер в кожному міні-тесті є правильна відповідь. І можна буде подивитися, чи правильно ти проголосував чи ні. А ось раніше такого не було.

Все той же, ПАПЧ

(З фенологічного щоденника)

Цього літа дощі випали “вчасно”, якраз, коли закінчилися жнива, тож не стали на заваді хліборобам. Мало хто з них не впорався зі збиранням урожаю.

Після спекотних сонячних днів (погода — саме для жнив!) враз задощило. Вода з неба лилася ледь не дві доби поспіль. Земля ожила, наповнюючись вологою. За цей небесний дар дякувала вся рослинність на грядках, особливо огірочки, помідори, капуста, перець.., що дозрівають. Уже не раз переконувався: вилий під корчик навіть відро води з криниці, а випаде лише горнятко дощової — зовсім інший ефект.

Вранці відразу після дощів землю сповив сивий туман, та такий густий, що далі носа світу Божого не видно.

na tyhe poluvannya

sinichka

Бабуся насипала курям на обід корму — зерен пшениці, крихт хліба тощо. Півник Султан відразу скликав свій гарем до столу. І тут з'явилася зграйка синичок — п'ятеро пташок. Сіли на плоті та стали терпеливо чекати своєї черги, аби також пообідати. Насправді, у літню пору для них поживи скрізь і всюди, та селянські харчі таки смачніші. Вони вже добре вивчили: допоки кури їдять, то нікого до себе не підпускають — ні синичок, ні горобців, ні голубів... Хоча корму вистачить для всіх.

Та у зграйці опинилася маленька синичка, яка щойно покинула гніздо і ледь навчилася літати. Наївна, довірлива, все її цікавить і все відкриває в цьому світі вперше. Очевидно, що не послухала поради дорослих і стрибнула з плоту поміж курей. Поласувати зернами пшениці й крихтами хліба не вдалося, кури відразу прогнали її. Дорослі синички на плоті про щось гомоніли, наче навчали уму-розуму малу.

Кури пообідали і подалися у садок. Тепер — черга синичок. Мала проковтнула кілька зернин і вже наситилася. А й бо справді, скільки їй потрібно?..

Далі стала вивчати подвір'я, заглядати у кожний закуток, потім сіла на підвіконня і дивилася у вікно: що там у хаті діється, хто проживає... Така вкрай безпечна поведінка неабияк насторожила дорослих синичок: невгамовно пищать, свистять, застерігають її... Та куди там! Непослух, а не дитя...

23-тя година, землю оповили нічні сутінки, здається, вже все село заснуло, а мені спати не хочеться. Майже весь день допомагав дідусеві і бабусі у полі на жнивах. Приїхав у село на літні канікули, тож як не допомогти! Насипали у мішки обмолочене комбайном зерно пшениці, потім привезли їх кіньми додому і переносили золотий врожай на горище, розсипали для провітрювання і просушування. Коли завершили роботу, пішов скупатися у річці Желдець. Її дно місцями вкрите синьою глиною, яку навіть використовують для лікування. Мабуть ота річкова вода, синя глина враз зняли втому, додали наснаги, бадьорості.

lito nich

...По телевізору дивитися нічого. Ноутбук зі собою не брав. Але не вважаю, що відірваний від "цивілізації". У селі якось забуваєш про це. Тут панує "цивілізація Природи", патріархальної духовності і спокою (хоча фізичного спокою у своїй праці селяни ніколи не мають), тут панує краса. Словом, зовсім інший світ, такий щирий і добрий.

Хто де з пернатих мостить свої гнізда, а дрімлюга — просто на землі під кущем чи біля старого порохнявого пенька, а то й серед високої трави на узліссі або галявині, також не нехтує лугом. Цей птах трохи більший за шпака, верх тіла сірувато-бурий, чорно-сірий, строкатий. Дзьоб дуже короткий, зате широкий. Висиджує здебільшого одного-двох пташенят. Здавалося б, їм у гнізді на землі вкрай небезпечно, адже, безпомічні, будь-якої миті можуть потрапити на обідній стіл до хижака. Та це не так! Вони вміють себе захищати, наводити страху на ворогів, і в цьому я переконався.

ptah drimluga

...Гуляв якось вранці лісом, збирав у берестяний кошик ранні ягоди малини. Враз під кущем щось чорно-сіре на мене агресивно зашипіло, та ще й розкрило пащу. Спочатку оторопів, закляк, а через мить дременув подалі від небезпечного місця.
— Здоровенна гадюка! — промайнула думка.

Рибалимо з татом на Західному Бузі. Непогано клює. Та не так спостерігаємо за поплавками, як за парою куликів — болотяних птахів, слухаємо їхній веселий свист. Ті раз по разу забігають у воду і спритно ловлять довгими гострими дзьобами дрібнесеньких верховодок.

Зазвичай, кулики живуть серед боліт парами. Тільки під осінь збираються у зграї з новим потомством. Серед боліт і харчуються. Коли вже зовсім впроголодь, то з'являються на березі річки, інших відкритих водойм, аби "порибалити". Самець трохи більший від самиці, дзьоб у нього довший, тож, здавалося б, йому легше ловити рибку, але, як побачили, ні, обоє вправні риболови.

У Червонограді вийшов друком перший номер літературно-мистецького та історико-краєзнавчого альманаху "Солокія". Ініціатори видання — місцеві меценати Михайло Чемерис і Михайло Махник. Це доволі об'ємний, на 180 сторінок формату А4 часопис, ошатно оформлений і якісно віддрукований у ТзОВ "Червоноградська міська друкарня". Він приурочений 325-літтю Кристинополя-Червонограда.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Утро вечера мудреней

Бурец
21 июля 2018

  Сошлись как-то Утро и Вечер и начали выяснять, кто из них лучше ? Утро утверждает:

-Утром...

Приключения Тёмы и его друзей

Бурец
20 июля 2018

ГЛАВА 1

Жил на свете один самый обыкновенный мальчик по имени Тёма. И пошёл он в школу. Мама...

Летний снег

Бурец
20 июля 2018

Когда бывает летний снег? Бывает он тогда, когда  тополь зацветёт и пух его спадет, и ветром...

shklyarevskiy_i

Юбилей поэта Игоря Шкляревского

Александр Иванович
25 июня 2018

Сам я стихи писать не умею. Так получилось. Умею, но только для какой-то повести, или... В...

perevod

Приз победителю конкурса викторин!

Папченко
14 июня 2018

Приз в ПЯТЬ ТЫСЯЧ рублей, Маше Коршуновой, победителю нашего литературного конкурса викторин,...