novrik vitanna

Коли проб'є дванадцята година,
І Старий рік зустрінеться з Новим,
Хай пощастить і Вам, і Всій Родині!
Я прошу: посміхайтесь щиро Ви!
Хай казку принесе на крилах вечір,
Щоб казка ця затрималась на вік!
І під ялинку щоб чарівні речі
Приніс Вам щедрий хлопчик - Новий рік!

Щиро ВАШ -
Маркіян ЛЕХМАН.
Студент Української академії друкарства

Днями у Червоноградській центральній міській бібліотеці відбулася презентація третього номера альманаху-щорічника «Солокія» - літературно-мистецького та історико-краєзнавчого видання.

Головний редактор альманаху Михайло Махник, редакційна колегія завжди піклуються про те, щоб на сторінках часопису якнайширше була представлена дитяча творчість, зокрема слухачів Червоноградського відділення Міжнародної Академії літератури і журналістики.

Тож і в цьому номері «Солокії» свої твори надрукували маліжани Ольга Бучек (школа №1), Софія Лемех (школа №8), Олена Федюра (гімназія). Також представлено добірку віршів Наталії Кічун-Лемех, керівника місцевого відділення МАЛіЖ, члена Української асоціації письменників.

Під час презентації ці автори ще й виступали перед присутніми, читали нові поезії.

Маркіян ЛЕХМАН.
Студент Української академії друкарства

22 грудня - свято Анни. Зима вже давно мала утвердитися у своїх правах, і то надійно. Дошкуляти морозами, снігом... Але цього року зими так ще й не було. Погода нагадує ранню весну.

...9 година ранку. Мешканці Червонограда, Сокальщини (певен, що не тільки цих регіонів) на західній частині неба побачили... веселку. Сяяла своїми кольорами, повисла коромислом над землею. Одні дивувалися, інші жахалися, а хтось веселився... Глобальне потепління, аномалія чи, таки, закономірність, яку створюють самі ж люди своїм впливом на клімат?.. 

Кажуть, що веселка у зимовому небі - погана прикмета. Втім, будьте оптимістами, поганим прикметам не вірте! Краще - бережімо нашу Землю! А зима таки прийде...

Маркіян ЛЕХМАН,
студент Української академії друкарства

2020-тий, за східним календарем, рік Щура. І хоч щур майже ні в кого не викликає симпатії, все ж, вважають, що цей рік має бути вдалим, багатим, а люди, які народилися у рік Щура - працьовиті, старанні, ощадливі.

В українських народних віруваннях, фольклорі, більш поширений інший персонаж - миша, «молодша сестричка щура». Їй присвячено чимало дитячих віршиків.

Вона вважалася у маловірних людей нечистою тваринкою. Побутує переказ, що миша прогризла дірку в Ноєвому ковчезі, і рід людський врятувався лише завдяки котові, який задушив мишу і заткнув дірку своїм хвостом. Загальнопоширеним було вірування, що миша обов'язково перетвориться на кажана, питиме людську кров, але для цього їй потрібно з'їсти крихітку свяченої паски.

Не часто зустрінеш у лісі білку. Інша справа - великий міський парк, як от у Львові. Тож радію кожній зустрічі з цими звірятами, бо люблю спостерігати за ними, милуватися. А одна зустріч в осінньому лісі, неподалік Червонограда подарувала мені неабияке здивування і привідкрила ще одну таємницю з життя білочок. Та про все за порядком...

(Етюд)

Славний Західний Буг зачаровує своєю красою. У спекотний літній день його води віддають приємною прохолодою. Безперервно накочуються одна на одну хвилі. Якщо довго дивитися на них, то аж в очах рябить. Під водою час від часу блимають «дзеркальця». Це так риби витанцьовують. Піднімаються під саму поверхню, а сонячне проміння відбивається від срібної луски.

Вудки зі собою не брав, адже триває нерест. Рибу ловити заборонено. Закон є закон! Так милуюся ними, отримую насолоду, сидячи на березі.

Але оті «дзеркальця» - добра підказка для чайок. Вони вправні і спритні рибалки, раз по разу ловлять дрібних верховодок. Їм закон про нерест неписаний.

Край берега, де тиха течія, ковзають по воді, наче по льоду, водяні павучки. Вартує їм трохи віддалитися від берега, як відразу потрапляють під «приціл» ластівок-берегівок. Тут їх безліч.

Похилі верби купають свої довгі коси у водоймі.

(Картинки з життя)

Нашого героя звали Денис. Він уже навчався у старших класах, відвідував студію шкільного драмтеатру. Ще у дитинстві полюбив колядку «Народився Бог на сіні». Ходив з нею колядувати до сусідів, хресних батьків, щоб сповістити радість про народження Дитятка Божого. Завжди очікував різдвяного дива. Адже Святий Миколай, Дитятко-Ісусик приносили йому подарунки, клали під подушку, під ялинку. Навіть, коли дізнався, що це роблять батьки, то не зовсім розчарувався. Не мав сумнівів: цю добру традицію започаткував саме Святий Миколай. На це й свято, щоб дарувати один одному радість. У церкві ревно молився за здоров'я батьків, удома дякував їм за турботу і ласку.

(Картинки з життя)

Більшість вважає менеджмент обманом, а фахівців цієї галузі жорстокими людьми, які користуються довірою інших, маніпулюють ними. Не сперечаюся, є й такі. Але не всі! Залежить від того, які схеми і моделі застосовувати і як застосовувати... Описана нами подія - реальна, імена героїв - вигадані...

Професор психології випадково почув розмову студентів-менеджерів Ларрі і Роббі, у яких завтра прийматиме іспит.

Ларрі не вельми успішно вчився, та й вступив до вишу, аби вступити, не соромитися перед батьками, сусідами, приятелями... Ледь-ледь складав іспити. Задатки до навчання у нього були, однак не вельми старався. Роббі, навпаки, виявився відмінником. Але на останньому курсі навчання в інституті трохи «злякався» своєї майбутньої професії, хоча мав талант до неї.

(Жарт)

Фредерік був великим мрійником і дуже хотів мати багато грошей, які б дісталися йому просто так. Щоб досягти бажаного, він вирішив прочитати книжку з ентимемами (принаймні, так йому порадили), сподіваючись знайти в ній хоч якусь підказку дармового заробітку. У книжці недолугий Фредерік справді знайшов багато цікавих прикладів, цитат, а за кредо обрав таку фразу: «Крадіжка є злочином, шахрайство не є крадіжкою, отже, шахрайство не є злочином».

На думку відразу спала «геніальна», як здавалося для нього, ідея. Він став продавати екскурсійні путівки, щоправда, фальшиві, «липові». Довірливі особи перераховували йому чимало грошей, але омріяних Лондона, Будапешта, Відня, Стокгольма так і не побачили.

Та одного разу Фредерік потрапив до рук поліції, опинився на допиті у комісара Джонса.

(Етюд)

Романтична ніч. На гілці дерева сидять два ворони - Він і Вона. Їх заливає яскраве сяйво місяця і зір. Закохані птахи тихо монотонно перешіптуються. Навіть карканням таке не назвеш, бо, здається, наспівують серенаду. Ні, не дивуйтеся, вони здатні видавати мелодійні звуки. Може хочуть навчити цим людей, як зізнаватися у коханні - щирому, відвертому, отому, що раз і назавжди.

Потім їхні голоси зазвучали бравурно і раптом стали мінорними, жалісними, журливими. Щось не так...

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Тест! Сможешь прочитать?

Лиза Зуева
17 июня 2024

94ННОз СООбЩ3НN3 ПОК43Ы8437, К4КИЗ У9ИВИ73ЛЬНЫЗ 8ЗЩИ МОЖ37 93Л47b Н4Ш Р4ЗУМ! 8ПЗЧ47ЛЯЮЩИЗ 8ЗЩИ!...

pervyi nomer

Юбилей нового журнала

Лиза Зуева
04 апреля 2024

Не знаю, будет ли это интересно, но всё же расскажу.

Я думаю, некоторые из нас когда-то делали...

Зелёная машинка с жёлтыми колёсиками

Катя Зуева
23 февраля 2024

Недавно я, папа и мой младший брат были во Дворце зрелищ и спорта. Там в одном из длинных...

Награждаются медалями!

Пирателисса
14 мая 2023

Совет модераторов детской республики «Литературный сайт Сокровища Папча» принял решение...

Кое-что очень интересное, вкусное и изумительное...

Лиза Зуева
01 мая 2023

Посоветую вам один замечательный рецепт. Мы готовим эти вафли больше 5 лет, и все в нашей семье...