(Картинки з життя)

Петрик повертався зі школи додому у піднесеному настрої. Навіть міцний мороз йому не дошкуляв. Ще б пак!
- Ура! Попереду зимові канікули з новорічно-різдвяними святами. У шкільному табелі успішності лише відмінні оцінки. Буде чим потішити батьків! - радів хлопчина.

Як тільки зайшов у під'їзд своєї багатоповерхівки, побачив на підлозі біля батареї опалення... синичку. Пташка зіщулилась і завмерла, боячись, що Петрик скривдить її. (Ні, він не такий!). Але чомусь не втікала.
- І як ти потрапила сюди? - не міг второпати школяр. - Мабуть, хтось заходив у під'їзд, а ти непомітно пролетіла повз нього у тепле місце.

Попри те, взяв синичку у долоні, посміхнувся, бо пригадав приказку: «Краще синиця у руках, ніж журавель у небі». Та не пручалася, не мала сил, тільки серденько тріпотіло. Петрик здогадувався, що вона замерзла. Приніс додому і, не роздягаючись, посадив у клітку. Колись у ній жив папуга, але не стало його через старість.

Синичка забилася у кутик на долівці клітки. Втриматися на жердинці (імпровізованій гілці) не могла, як тільки не старався Петрик. 
- Хай буде по-твоєму! - вирішив хлопчина і облаштував синичці тепле гніздечко-кубельце з вати у тому кутику на дні клітки, що облюбувала синичка.

Він уже уявляв, як синичка «пропишеться» у їхній квартирі, буде з ним приятелювати, стане «ручною». А схоче на волю, то відпустить. Не можна знущатися над живими істотами. Фантазіям не було меж.

z vasilem

Вітаю Вас зі Старим Новим Роком, з Василем!

* * *

Нас послав Святий Василь
Засівати в заметіль,
Й особливий дав наказ,
Щоб засіяли і Вас!
Ще й навчив казати так:
На кохання сієм мак,
Сієм жито на добро,
А для сміху Вам - пшоно!
Для здоров'я Вам - овес,
Щоби кріпким був рід весь!
А від заздрісних осіб
Сієм Вам пшеницю-хліб!

 

* * *

Сію-сію, посіваю,
З Новим Роком Вас вітаю!

Щиро ВАШ - Маркіян ЛЕХМАН

- Вже стало доброю традицією, що частими гостями радіостудії «Новий Двір» є слухачі Червоноградського відділення Міжнародної Академії літератури і журналістики - учні місцевих шкіл, студенти. Це ті юні поети і прозаїки, хто любить і плекає рідне слово, - розпочав розмову в ефірі радіожурналіст Павло Кінах і передав «ефірну естафету» керівнику відділення, громадській діячці, члену Української асоціації письменників Наталії Кічун-Лемех.

Друзья! Представляем вам новую викторину по сказке Оскара Уайльда «Мальчик-звезда». Эта викторина публикуется в рамках нашего конкурса литературных викторин. Спешите принять участие!

malchik zvezda1

Для того чтобы сразу попасть туда, где на нашем сайте проходит наш конкурс викторин, просто нажмите на эту ссылку: «Викторины»

---

Друзі! Представляємо вам нову вікторину за казкою Оскара Уайльда «Хлопчик-зірка». Ця вікторина публікується в рамках нашого конкурсу літературних вікторин. Поспішайте взяти участь!

З повагою, ваш Папч

novrik vitanna

Коли проб'є дванадцята година,
І Старий рік зустрінеться з Новим,
Хай пощастить і Вам, і Всій Родині!
Я прошу: посміхайтесь щиро Ви!
Хай казку принесе на крилах вечір,
Щоб казка ця затрималась на вік!
І під ялинку щоб чарівні речі
Приніс Вам щедрий хлопчик - Новий рік!

Щиро ВАШ -
Маркіян ЛЕХМАН.
Студент Української академії друкарства

Днями у Червоноградській центральній міській бібліотеці відбулася презентація третього номера альманаху-щорічника «Солокія» - літературно-мистецького та історико-краєзнавчого видання.

Головний редактор альманаху Михайло Махник, редакційна колегія завжди піклуються про те, щоб на сторінках часопису якнайширше була представлена дитяча творчість, зокрема слухачів Червоноградського відділення Міжнародної Академії літератури і журналістики.

Тож і в цьому номері «Солокії» свої твори надрукували маліжани Ольга Бучек (школа №1), Софія Лемех (школа №8), Олена Федюра (гімназія). Також представлено добірку віршів Наталії Кічун-Лемех, керівника місцевого відділення МАЛіЖ, члена Української асоціації письменників.

Під час презентації ці автори ще й виступали перед присутніми, читали нові поезії.

Маркіян ЛЕХМАН.
Студент Української академії друкарства

22 грудня - свято Анни. Зима вже давно мала утвердитися у своїх правах, і то надійно. Дошкуляти морозами, снігом... Але цього року зими так ще й не було. Погода нагадує ранню весну.

...9 година ранку. Мешканці Червонограда, Сокальщини (певен, що не тільки цих регіонів) на західній частині неба побачили... веселку. Сяяла своїми кольорами, повисла коромислом над землею. Одні дивувалися, інші жахалися, а хтось веселився... Глобальне потепління, аномалія чи, таки, закономірність, яку створюють самі ж люди своїм впливом на клімат?.. 

Кажуть, що веселка у зимовому небі - погана прикмета. Втім, будьте оптимістами, поганим прикметам не вірте! Краще - бережімо нашу Землю! А зима таки прийде...

Маркіян ЛЕХМАН,
студент Української академії друкарства

2020-тий, за східним календарем, рік Щура. І хоч щур майже ні в кого не викликає симпатії, все ж, вважають, що цей рік має бути вдалим, багатим, а люди, які народилися у рік Щура - працьовиті, старанні, ощадливі.

В українських народних віруваннях, фольклорі, більш поширений інший персонаж - миша, «молодша сестричка щура». Їй присвячено чимало дитячих віршиків.

Вона вважалася у маловірних людей нечистою тваринкою. Побутує переказ, що миша прогризла дірку в Ноєвому ковчезі, і рід людський врятувався лише завдяки котові, який задушив мишу і заткнув дірку своїм хвостом. Загальнопоширеним було вірування, що миша обов'язково перетвориться на кажана, питиме людську кров, але для цього їй потрібно з'їсти крихітку свяченої паски.

Не часто зустрінеш у лісі білку. Інша справа - великий міський парк, як от у Львові. Тож радію кожній зустрічі з цими звірятами, бо люблю спостерігати за ними, милуватися. А одна зустріч в осінньому лісі, неподалік Червонограда подарувала мені неабияке здивування і привідкрила ще одну таємницю з життя білочок. Та про все за порядком...

(Етюд)

Славний Західний Буг зачаровує своєю красою. У спекотний літній день його води віддають приємною прохолодою. Безперервно накочуються одна на одну хвилі. Якщо довго дивитися на них, то аж в очах рябить. Під водою час від часу блимають «дзеркальця». Це так риби витанцьовують. Піднімаються під саму поверхню, а сонячне проміння відбивається від срібної луски.

Вудки зі собою не брав, адже триває нерест. Рибу ловити заборонено. Закон є закон! Так милуюся ними, отримую насолоду, сидячи на березі.

Але оті «дзеркальця» - добра підказка для чайок. Вони вправні і спритні рибалки, раз по разу ловлять дрібних верховодок. Їм закон про нерест неписаний.

Край берега, де тиха течія, ковзають по воді, наче по льоду, водяні павучки. Вартує їм трохи віддалитися від берега, як відразу потрапляють під «приціл» ластівок-берегівок. Тут їх безліч.

Похилі верби купають свої довгі коси у водоймі.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

У Львові

Лехман Маркіян Тарасович
08 марта 2020

Коли горять вогні у Львові,
Луна мелодія весни,
Відчуєш пахощі медові...
Ой, зачаровувались ми!

Останній спалах

Лехман Маркіян Тарасович
07 марта 2020

(Етюд)

На лузі, край потічка, стояла стара засохла верба. Місцями вже обсипалася кора. Безлисте,...

Маленький дивний світ

Тетяна Казимирова
03 марта 2020

Маленький дивний світ
Заповнений чарівною любов'ю
Існує безліч літ,
Де духом рідні ми і кров'ю.

Зустрілись...

Лехман Маркіян Тарасович
16 февраля 2020

(З фенологічного щоденника)

Таке диво, коли зустрічаються зима і весна, найкраще спостерігати у...

Життя, як потяг...

Лехман Маркіян Тарасович
13 февраля 2020

(Етюд)

Вокзал. Очікування. Метушня. Хвилі і хвилі людей... На станцію прибув потяг, який після...