У наш час мало таких людей, які б сказали: «Ось тобі моя рука - будь моїм другом», мало таких, які б пітримали у важку хвилину, мало таких, які б розділили з тобою горе і дали корисну настанову, котра б в свою чергу змінили певні погляди на життя, точку зору, й загалом - твоє мислення, а натомість надала б нових, яскравих барв у твою сіру й буденну реальність. У наш час про такі речі люди майже не знають, (це відомо мабуть, тільки старшому поколінню, яке виросло саме на такому гаслі), людям такі речі не цікаві, а от інтернет, різні соціальні мережі: ВКонтакті, Однокласникий, Фейсбук, Друзі - навпаки привертають увагу, тим самим все більше і більше затягують їх у цю велику, запутану павутину, що душить наше внутрішнє «Я», не дає логічно мислити й нормально оцінювати свої можливості. Зомбі. Нас зі всіх боків оточують інтернет-зомбі, а колись це були прості, життєрадісні люди, люди, які з розвитком технологій змогли живцем поховати свої таланти, надії та мрії, й замінити їх на віртуальне онлайн-спілкування. Тепер їм до цього немає діла, усі ці дитячі плани, що мали б здійснитись, тепер уже надійно зачинені на іржавий замок у найпотаємнішій та найтемнішій «шухляді підсвідомості».
У часи коли усе це було відсутнє, наші батьки чи бабусі з дідусями проводили свій вільний час надворі, а не у чотирьох стінах, там знаходили нових людей, нове спілкування, у ньому вони могли пізнавати саму людину, й сказавши ці слова, що уже були сказані раніше, знаходили вірних друзів, з якими могли обмінюватися касетами чи платівками, улюбленими журналами чи книгами, або ж навіть враженнями про мультфільм, чи виставу яку вони могли побачити у театрі (хоч це і було дороге задоволення, батьки все ж робили виключення й дозволяли діткам піти у театр). Тоді усе було простішим, а спілкування невимушеним. Такі моменти варті особливої уваги, а друзі, що з'являються у нашому житті під цим гаслом - особливої поваги, бо ж усе змінюється, одні йдуть з твого життя, інші приходять, але випробувані часом друзі, справжні друзі, залишаються з тобою до кінця.