Білі блузки та сині піджаки, картаті сарафанчики і мереживні фартухи, чорні спідниці та брюки... Скільки шкіл, стільки і різновидів форми. У цьому році прийнято закон про те, що в кожній школі має бути введена обов'язкова шкільна форма. З цього приводу існують різні думки. Хтось каже, що шкільна форма дисциплінує і налаштовує на робочий лад, хтось - що навпаки, створює додаткові незручності і додає зайві витрати. У цій замітці поділюся з вами своєю думкою, зрозуміло, це сугубо моя особиста точка зору.
Почну з того, що скажу, що розумію тих, хто ввів це "правило". Звичайно, з боку виглядає красиво, коли діти в однаковому одязі. Та й ця однаковість створює хоча-б зовнішній спокій - всі однакові, ніхто не виділяється. Недарма, напевно, в радянський час так лютували педагоги за форму і навіть за однакові зачіски... І зараз таких чимало, які із задоволенням постригли би всіх "під одну гребінку". Як стверджують багато вчителів і директори, шкільна форма повинна "згладити різницю в матеріальному становищі серед учнів", і прищепити учням хороший смак. Так, в принципі так це і має бути. Але, на жаль, далеко не завжди шкільна форма гарна, а тим більше зручна. Наприклад, навесні і ранньою осінню (та що там ранньої, іноді і в жовтні спека до +25...) у форменому одязі, яка, як правило не з легких матеріалів, та ще й темний, жарко. А ще, нудно в ній ходити. Нудно, коли нічим не відрізняєшся від інших. Нецікаво... Особисто мені обов'язкова шкільна форма не подобається. Ну ладно, якщо ще "плаваючі" рамки, коли просто заборонені всякі "міні", кислотні кольори, і т.д., але весь рік ходити в одязі одного і того ж кольору, одного і того ж фасону... На мій погляд, не дуже-то це приємно.
Взагалі, як вважаю я, певні вимоги до одягу повинні бути - чиста, охайна, зручна... Але одягати всіх в однакову форму - не найкращий вихід. Тим більше, повторюся, не завжди форма відповідає цим вимогам.
Зараз пишу, і згадалася книга "Колесо Перепелкина"... Через цю шкільну форму скільки горя (а по-іншому і не скажеш, саме горя) довелося пережити хлопчикові. А зараз, до речі, точно так само. Нещодавно один мій знайомий першокласник просто розревівся на ганку школи - форму порвав, мама зашити не встигла, а в школу не пускають... Але тут-то все добре закінчилося, я покликала директора і попросила впустити його. Адже з таких дрібниць іноді таке може накопичитися, що не кожен витримає.
І взагалі, в кінці-кінців, людина для правил або, все-таки, правила для людини?
Коментарі