Його життя оточено безліччю легенд. У нього був брат-близнюк, який помер у дитячому віці - і йому завжди здавалося, що він назавжди втратив свою другу половину. Всі його брати вивчали численні науки - широта інтересів цієї сім'ї вражала сучасників. У коледжі він був відмінником, але кинув його, недовчившись. Один з його братів став відомим архітектором і автором східного фасаду знаменитого Лувра. Наш герой теж кілька років працював у брата генеральним контролером у відомстві королівських будівель.
При дворі Людовика XIV він став секретарем Академії написів і красного письменства і довгий час визначав політику двору в галузі мистецтв (тобто, відігравав важливу роль міністра культури). Він, також, був поетом і вченим - відтворив Академію Живопису і брав участь у створенні Академії Наук, ставши редактором першого Загального словника французької мови; видав величезний том «Знамениті люди Франції XVII століття», де зібрав більше ста біографій знаменитих учених, поетів, істориків, художників.
Але на весь світ прославила його тільки одна книга, присвячена молоденької принцесі (племінниці короля Людовіка-Сонце), яка вийшла у світ, коли йому було вже 68 років. Але тут знову дивна обставина - цю книгу він публікував під ім'ям свого молодшого сина. І ось вже багато століть історики літератури сперечаються про те, чи був він автором цього літературного скарби. Ця таємниця не розкрита й досі.
Він остаточно всіх заплутав, коли у своїх мемуарах жодного разу не обмовився про те, що саме він створив цю книгу, яка не тільки користувалася феноменальним успіхом у сучасників, але й стала шедевром у світовій літературі на всі часи.
Хто він?
Коментарі