Небо застукало у вікно. Привіталося подихом туману і... зникло! Проте лишило кучерявим хмаринам у подарунок разок срібних перлів. Почали вони сперечатися: кому ж їх носити? Тягли намисто кожна у свій бік. Не витримала вервечка, луснула - і посипалися чарівні перли на місто. Як торкнулися землі - усе навколо ожило... А небо все плакало й плакало. Сльозами дощу...
Комментарии
-
Человек с головой из печенья
18 июня 2018
Интересный рассказ. Всё так грамотно ... -
Про Львів не можна говорити без любові
17 июня 2018
Про Львів справді не можна говорити ... -
Человек с головой из печенья
16 июня 2018
Необычно. Интересно. Концовка впечатляет. -
Тиша може вбити
16 июня 2018
Холодно, душевно, неперевершено.. . -
Про Львів не можна говорити без любові
16 июня 2018
Справді, про це натхненне місто неможливо ... -
Дощ - це простір для польоту слова
12 июня 2018
Вразливо! -
Человек с головой из печенья
12 июня 2018
Алена, у вас рассказ получился. С моей ... -
Про Львів не можна говорити без любові
30 мая 2018
Я не зрозумів що це, вірш чи пісня? Якщо ... -
Море
30 мая 2018
талановито! -
Про Львів не можна говорити без любові
22 мая 2018
Василий - все у всех есть. Было бы желание.
Комментарии
Чекаю нової зустрічі у нашій затишній, творчій бібліотеці. Успіхів!