1 1 1 1 1 (6 голосов)

Небо застукало у вікно. Привіталося подихом туману і... зникло! Проте лишило кучерявим хмаринам у подарунок разок срібних перлів. Почали вони сперечатися: кому ж їх носити? Тягли намисто кожна у свій бік. Не витримала вервечка, луснула - і посипалися чарівні перли на місто. Як торкнулися землі - усе навколо ожило... А небо все плакало й плакало. Сльозами дощу...

Комментарии  

shturman
+2 #1 shturman 17 января 2011
Ярославочко, дороненька. У тебе був натяк на гарний образок, російською - етюд, але даруй він не вийшов.Тільки небо у вікно застукало і одразу посипалися чарівні перли на місто. Дуже рано посипалися. А що було перед тим? Треба подумати і спробувати передати вранніші почуття із більшою фантазією аніж описана.
Чекаю нової зустрічі у нашій затишній, творчій бібліотеці. Успіхів!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии