Небо застукало у вікно. Привіталося подихом туману і... зникло! Проте лишило кучерявим хмаринам у подарунок разок срібних перлів. Почали вони сперечатися: кому ж їх носити? Тягли намисто кожна у свій бік. Не витримала вервечка, луснула - і посипалися чарівні перли на місто. Як торкнулися землі - усе навколо ожило... А небо все плакало й плакало. Сльозами дощу...
Коментарі
-
Перша вчителька
20 квітня 2018
Перша вчителька - завжди перша! -
Одувачик...
17 квітня 2018
прям... хорошое стихотворение -
Сорока - Білобока
15 квітня 2018
Дуже цікава казочка -
Рідна мова
15 квітня 2018
Прекрасно описана повага до рідної мови в ... -
Моє Міжгір'я
10 квітня 2018
Щороку маю чудову можливість побувати на ... -
Рідна мова
10 квітня 2018
Прочитав віршик у якому вдало поєднано ... -
Голуб світла
07 квітня 2018
Дякую за хороші слова. Веселих Вам свят! -
Голуб світла
06 квітня 2018
З такими віршами, Оленко, можна сміло ... -
Голуб світла
04 квітня 2018
Дай Бог, щоб і люди були сильні духом! -
Теорія могутності книжок
31 березня 2018
Ставлю "відмінно"!
Коментарі
Чекаю нової зустрічі у нашій затишній, творчій бібліотеці. Успіхів!