Оповідання
Мабуть, усі давно знають, що Лев – цар звірів. Він гордий, сміливий, поважний і мудрий.
Був такий цар і в нашому лісі. Лев-цар був справедливий і суворий. Один погляд справляв на всіх незабутнє враження і страх.
Жив він з левицею і маленьким сином-левенятком. Так, так, з Левенятком. Його всі так звали.
Усі дуже любили малого, бо він був надзвичайно добрий, кумедний і веселий. Та одного разу йому приснився сон, що в лісі буде страшний землетрус і можуть загинути звірі, якщо вчасно не втечуть. Син розповів про це батькові, але Лев-цар мав інші клопоти і не звернув увагу на сон сина. Левенятко подумало і вирішило діяти самостійно, попередивши всіх про страшну біду. Звірі вчасно покинули ліс. Цар-лев був збентежений дуже, почав шукати Левенятко і разом з левицею подалися за звірями, думаючи, що син з ними.
Та коли сталася велика біда, батьки не знайшли сина. Лев шукав скрізь, та раптом сорока сповістила, що Левенятко висить над прірвою. Батько кинувся туди стрімглав. На поверхні ніде не було і слідочка. Лев заглянув в безодню і на краю прірви, на тонких віттях побачив сина. Будь якої миті життя малого могло обірватися. Лишилися секунди, бо сили малого спадали. Лапки не могли втримати тонке віття. Очі Левенятки були розширені і здивовані. Батько підхопив сина і відбіг від прірви. Він притискав тепле тільце свого малюка і плакав. Так, гордий цар плакав. Він відчував якусь провину, бо не придав значення застереженню Левенятки перед бідою, але гордився сином, що він врятував усіх в лісі…
Комментарии
Молодчина, що написала таку цікаву й повчальну казку. Думаю, маленькі читачі не залишаться до неї байдужими
А ще я хотіла б поговорити з тобою про мову тексту. Бо ж яким цікавим й захоплюючим не був сюжет, на перший погляд, маленькі мовні недоречності можуть зіпсувати всю картину. Навідайся найближчим часом до Майстерні тексту. Я напишу рецензію на твоє Маленьке Левенятко.