Меня нет
Вход/Регистрация
Меню
Сейчас на сайте:

Сейчас на сайте:

295 гостей и ни одного жителя

Читальный зал

Моє паперове місто

Информация о материале
Просмотров: 615
1 1 1 1 1 (1 голос)

У моєму паперовому місті знову пролітало торнадо. Збираючи найцінніші речі, люди відпливали на паперових човниках хто куди, хвилюючись, чи зустрінуть ще колись своїх друзів, сусідів. Це вже не перша катастрофа у цьому місті, усі вже звикли швидко збиратися і тікати, а повертаючись, показувати один на одного пальцями: «Ти перший втік, наче щур з корабля». Хоча це нічого не змінює… Нарешті знову сонце! Знову світить так яскраво, що люди умовно поділилося на дві частини. Перша переконана, що нарешті сонячно й тепер все буде добре. Інша панікує й тривожиться: воно так сліпить очі, скоро точно станеться щось погане. Зараз, напевно, ви думаєте, що вони боягузи, яким ніколи не догодиш. Але ці мешканці паперового міста живуть у мені. Це я так тікаю від проблем й негараздів. Це я так бачу усе з різних боків… Радію й тривожуся… Радію й сумую…

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

© Папченко А.И., 2010
© D-Студия "400 kотов", 2011
Перепечатка только с разрешения авторов проекта.
Все права защищены.
D-студия «400 котов»