Меня нет
Вхiд/Реєстрація
Меню
Зараз на сайті:

Зараз на сайті:

89 невидимок та жодного жителя

Читальний зал

Моє паперове місто

Деталі
Перегляди: 1336
1 1 1 1 1 (1 голос)

У моєму паперовому місті знову пролітало торнадо. Збираючи найцінніші речі, люди відпливали на паперових човниках хто куди, хвилюючись, чи зустрінуть ще колись своїх друзів, сусідів. Це вже не перша катастрофа у цьому місті, усі вже звикли швидко збиратися і тікати, а повертаючись, показувати один на одного пальцями: «Ти перший втік, наче щур з корабля». Хоча це нічого не змінює… Нарешті знову сонце! Знову світить так яскраво, що люди умовно поділилося на дві частини. Перша переконана, що нарешті сонячно й тепер все буде добре. Інша панікує й тривожиться: воно так сліпить очі, скоро точно станеться щось погане. Зараз, напевно, ви думаєте, що вони боягузи, яким ніколи не догодиш. Але ці мешканці паперового міста живуть у мені. Це я так тікаю від проблем й негараздів. Це я так бачу усе з різних боків… Радію й тривожуся… Радію й сумую…

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі

© Папченко А.И., 2010
© D-Студия "400 kотов", 2011
Перепечатка только с разрешения авторов проекта.
Все права защищены.
D-студия «400 котов»