Подивившись на небо, можна було побачити те, що неможливо забути. Вечірня краса. Пастельні відтінки, в яких чітко виднілися силуети багатоповерхівок та неодягнених дерев. Здавалося, що проміння майже весняного сонця обіймало втомлене від важкого лютневого дня місто, бажаючи йому спокійної ночі. Серед полум'яно-рожевих хмар прокидалися перші сновидіння, готувались завітати у гості до теплих помешкань. В той час, як ввімкнулись ліхтарі, в повітрі запанував морозний спокій. Не хотілося чути гарчання машин. Лише дивитись, як зима малює один із останніх її вечорів цього сезону.
Комментарии
-
Маленькая Розочка
12 мая 2019
:D :D :D :D :D :D :D :D :D :D :D :D Сказка ... -
Народжена на руїнах
17 апреля 2019
Когда искусство подвергается разрушению ... -
Танець на даху
28 марта 2019
попрацюй з першим куплетом. Не дуже чітко ... -
Собака Генріха
29 января 2019
Мне понравился этот рассказик. Легкостью ... -
Контрасти однієї свідомості
25 января 2019
Класно написано.Я так не зможу! -
Білими кроками (авторська пісня)
14 января 2019
Дуже дякую, topolenok! Надзвичайно приємно ... -
Білими кроками (авторська пісня)
14 января 2019
Красива пісня. Це важливо - вірити в себе.
