Подивившись на небо, можна було побачити те, що неможливо забути. Вечірня краса. Пастельні відтінки, в яких чітко виднілися силуети багатоповерхівок та неодягнених дерев. Здавалося, що проміння майже весняного сонця обіймало втомлене від важкого лютневого дня місто, бажаючи йому спокійної ночі. Серед полум'яно-рожевих хмар прокидалися перші сновидіння, готувались завітати у гості до теплих помешкань. В той час, як ввімкнулись ліхтарі, в повітрі запанував морозний спокій. Не хотілося чути гарчання машин. Лише дивитись, як зима малює один із останніх її вечорів цього сезону.
Комментарии
-
Апокалипсис
06 июля 2020
:lol: -
Жуть
26 июня 2020
:lol: -
Врятуйте моє майбутнє!
10 июня 2020
В том и дело, что каждый спасает свое ... -
Врятуйте моє майбутнє!
10 июня 2020
Чудове есе, що може порівнюватись навіть ... -
Він і його зірка «Віршик для братика, казочка для сестрички»
12 апреля 2020
Да, хорошо. Кажется у нас в "литературных ... -
Ковзани
12 апреля 2020
:-) -
Срібна зима
12 апреля 2020
Гарно! -
Срібна зима
14 февраля 2020
Коли мені було стільки же років, я теж ... -
Цвіт вічний
14 февраля 2020
Вірш філософський і красивий) ... -
Весна наступає!
14 февраля 2020
Я теж вже не можу дочекатися, коли нарешті ...
