Меня нет
Вхiд/Реєстрація
Меню
Зараз на сайті:

Зараз на сайті:

Один невидимка та жодного жителя

Читальний зал

Палітра майже сонного неба

Деталі
Перегляди: 295
1 1 1 1 1 (2 голосів)

Подивившись на небо, можна було побачити те, що неможливо забути. Вечірня краса. Пастельні відтінки, в яких чітко виднілися силуети багатоповерхівок та неодягнених дерев. Здавалося, що проміння майже весняного сонця обіймало втомлене від важкого лютневого дня місто, бажаючи йому спокійної ночі. Серед полум'яно-рожевих хмар прокидалися перші сновидіння, готувались завітати у гості до теплих помешкань. В той час, як ввімкнулись ліхтарі, в повітрі запанував морозний спокій. Не хотілося чути гарчання машин. Лише дивитись, як зима малює один із останніх її вечорів цього сезону.

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі

© Папченко А.И., 2010
© D-Студия "400 kотов", 2011
Перепечатка только с разрешения авторов проекта.
Все права защищены.
D-студия «400 котов»