Як забути тебе, я не знаю.
Чом рветься так серце моє?
Без тебе воно помирає:
Воно ж було тільки твоє.
Для тебе його я відкрила,
В долонях своїх піднесла.
Нікого я так не любила,
Ніколи я так не цвіла.
Як рожа, як квітка весняна
Під заревом ніжним зорі.
Та квітка була ця остання,
Її я дарую тобі.
Прийми її ніжно і легко,
Прошу, збережи, не зганьби.
Цілуй її часто та тепло
І міцно до серця тули.
Не дай їй засохнути, милий.
Не дай утопитись в сльозах.
Ти будь з нею лагідний, щирий,
Не дай загубитись в віках.
Як квітка, душа моя лине
До тебе і вдень, і вночі.
Як грона червоні калини,
Палає вона. Ти мовчи…
Прошу, не кажи ані слова,
Лише посміхнися мені,
Бо не важлива тут мова,
Що ллється банально в пітьмі.
Квітка кохання
- Информация о материале
- Автор: Марія Філь, 14 років - Мостиська, Україна
- Просмотров: 937
Комментарии