1 1 1 1 1 (0 голосов)

Темним золотом вкрилося листя.
Від дощів посивіла трава.
Твою душу – осіннє намисто
В вересневий вінок заплела.
Їхні губи, пошарпані вітром,
На листках поржавіла сльоза,
Їхнє серце забилося швидко,
Бо в погоні за сонцем зима.

Комментарии  

Таня
0 #1 Таня 16 августа 2010
Образи хороші. і метафори нові. Але ... "Темним золотом вкрилося листя ". Листя - воно. "Від дощів посивіла трава." Трава - вона. "Їхні губи, пошарпані вітром..." - чиї губи????????? Якщо листя - то мало би бути не "їхні", а "його"...
Подумай...

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии