Меня нет
Вхiд/Реєстрація
Меню
Зараз на сайті:

Зараз на сайті:

Один невидимка та жодного жителя

Читальний зал

Хризантеми

Деталі
Перегляди: 1037
1 1 1 1 1 (0 голосів)

Темним золотом вкрилося листя.
Від дощів посивіла трава.
Твою душу – осіннє намисто
В вересневий вінок заплела.
Їхні губи, пошарпані вітром,
На листках поржавіла сльоза,
Їхнє серце забилося швидко,
Бо в погоні за сонцем зима.

Коментарі  

Таня
0 #1 Таня 16 серпня 2010
Образи хороші. і метафори нові. Але ... "Темним золотом вкрилося листя ". Листя - воно. "Від дощів посивіла трава." Трава - вона. "Їхні губи, пошарпані вітром..." - чиї губи????????? Якщо листя - то мало би бути не "їхні", а "його"...
Подумай...

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі

© Папченко А.И., 2010
© D-Студия "400 kотов", 2011
Перепечатка только с разрешения авторов проекта.
Все права защищены.
D-студия «400 котов»