1 1 1 1 1 (0 голосов)

Мовчить струна, мовчить,
чому не грає?
Чого для щастя їй не вистачає?
Твоїх очей чи слів, а чи зітхання,
Не вистачає їй твого кохання.

Чому з душі мелодія не ллється?
Бо світ без тебе –
без води криниця,
Тепло долонь екранно-віртуальне,
Немовби листя висохле й печальне.

Ти бачиш вихід із німої втоми?
Коли дверей немає в цьому домі,
Злетіти б так до сонця
в небі синім,
І відіслати щастю теплі хвилі.

Любити серцем, щирою душею,
Веселкою світитись над землею,
Черпати із твоїх очей натхнення,
І взяти у життя благословення.

Комментарии  

olya_zh
+1 #1 olya_zh 18 марта 2011
дуже гарний вірш!

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии