Мовчить струна, мовчить,
чому не грає?
Чого для щастя їй не вистачає?
Твоїх очей чи слів, а чи зітхання,
Не вистачає їй твого кохання.
Чому з душі мелодія не ллється?
Бо світ без тебе –
без води криниця,
Тепло долонь екранно-віртуальне,
Немовби листя висохле й печальне.
Ти бачиш вихід із німої втоми?
Коли дверей немає в цьому домі,
Злетіти б так до сонця
в небі синім,
І відіслати щастю теплі хвилі.
Любити серцем, щирою душею,
Веселкою світитись над землею,
Черпати із твоїх очей натхнення,
І взяти у життя благословення.
Любов на відстані світів
- Деталі
- Автор: Наталія Боднарчук, 15 років - Париж, Франція
- Перегляди: 695
Коментарі