Усі ми пам'ятаємо той день,
Коли за парти сіли з хвилюванням.
Наслухались ми радісних пісень
І вірили, що точно не востаннє.
Були малі, як йшли у перший клас,
І ми не знали, що таке ця школа.
Тепер, тепер, уже в останній раз
Нам дзвоник дзвонить... Більше вже ніколи...
Чому пройшли так швидко ці роки?..
Нехай колись нас кожен тут згадає!
Це все було... А ми — випускники.
І кожен з нас свій шлях вже обирає.
Ми прийдемо, ми прийдемо разом
Так, як колись, і сядемо за парти,
Згадаємо усе, що потім буде сном.
Це правда: все дитинство цього варте!
Комментарии