1 1 1 1 1 (1 голос)

Усі ми пам'ятаємо той день,

Коли за парти сіли з хвилюванням.

Наслухались ми радісних пісень

І вірили, що точно не востаннє.

Були малі, як йшли у перший клас,

І ми не знали, що таке ця школа.

Тепер, тепер, уже в останній раз

Нам дзвоник дзвонить... Більше вже ніколи...

Чому пройшли так швидко ці роки?..

Нехай колись нас кожен тут згадає!

Це все було... А ми — випускники.

І кожен з нас свій шлях вже обирає.

Ми прийдемо, ми прийдемо разом

Так, як колись, і сядемо за парти,

Згадаємо усе, що потім буде сном.

Це правда: все дитинство цього варте!

Коментарі  

Ігор Дах
+1 #1 Ігор Дах 24 серпня 2016
Цей вірш,для такоі поетеси, занадто слабкий

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі