Сіре небо, чорні хмари,
Срібний дощик порость.
Опустіли тротуари,
Повтікали люди вмить.
Вітер з дощиком тупцює,
Гне дерева до землі.
Він грозу завчасно чує.
Стало страшно і мені.
Розташовано проректором МАЛіЖа
за відсутності у авторки доступу до мережі «Інтернет»