1 1 1 1 1 (1 голос)

Сіре небо, чорні хмари,
Срібний дощик порость.
Опустіли тротуари,
Повтікали люди вмить.

Вітер з дощиком тупцює,
Гне дерева до землі.
Він грозу завчасно чує.
Стало страшно і мені.

Розташовано проректором МАЛіЖа
за відсутності у авторки доступу до мережі «Інтернет»

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі