Через стіну невиданих статей,
Спотворене невольниче мовчання,
Крізь сотні невідчинених дверей,
Незлічені з тривогою прощання
Я бачу птаха. Він руйнує ту,
Немов примара, злісну перешкоду,
Несе тремтливу істину святу.
Він ранить крила. Та йому не шкода.
Не в вишукані вірить він слова,
Птах закохався у природу мрії.
Первинність думки – правда є нова,
Свою лілейно у серденьку гріє.
Голуб світла
- Информация о материале
- Автор: Федюра Олена, 14 років - Червоноград, Україна
- Просмотров: 1119
Комментарии