1 1 1 1 1 (1 голос)

Через стіну невиданих статей,
Спотворене невольниче мовчання,
Крізь сотні невідчинених дверей,
Незлічені з тривогою прощання

Я бачу птаха. Він руйнує ту,
Немов примара, злісну перешкоду,
Несе тремтливу істину святу.
Він ранить крила. Та йому не шкода.

Не в вишукані вірить він слова,
Птах закохався у природу мрії.
Первинність думки – правда є нова,
Свою лілейно у серденьку гріє.

Коментарі  

Olenochka
0 #3 Olenochka 07 квітня 2018
Дякую за хороші слова. Веселих Вам свят!
Ігор Дах
+1 #2 Ігор Дах 06 квітня 2018
З такими віршами, Оленко, можна сміло їхати на будь-який конкурс.
Маркіян Лехман
+1 #1 Маркіян Лехман 04 квітня 2018
Дай Бог, щоб і люди були сильні духом!

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі

  • Одуванчик...

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 21 квітня 2018
    Вірш гарний! Не закопуй мрію у землю.Кульбабу ...
     
  • Перша вчителька

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 20 квітня 2018
    Перша вчителька - завжди перша!
     
  • Одуванчик...

    Dik Dik 17 квітня 2018
    прям... хорошое стихотворение
     
  • Сорока - Білобока

    Olenochka Olenochka 15 квітня 2018
    Дуже цікава казочка
     
  • Рідна мова

    Olenochka Olenochka 15 квітня 2018
    Прекрасно описана повага до рідної мови в ...
     
  • Моє Міжгір'я

    shturman shturman 10 квітня 2018
    Щороку маю чудову можливість побувати на ...
     
  • Рідна мова

    shturman shturman 10 квітня 2018
    Прочитав віршик у якому вдало поєднано ...
     
  • Голуб світла

    Olenochka Olenochka 07 квітня 2018
    Дякую за хороші слова. Веселих Вам свят!
     
  • Голуб світла

    Ігор Дах Ігор Дах 06 квітня 2018
    З такими віршами, Оленко, можна сміло ...
     
  • Голуб світла

    Маркіян Лехман Маркіян Лехман 04 квітня 2018
    Дай Бог, щоб і люди були сильні духом!