1 1 1 1 1 (0 голосов)

Меланхолійним сном вкриваються дороги,
Підкорюються духи царству тиші.
Русалки слізками стираються пороги,
Шумлять наперекір, неначе миші.

Вода не слухає, шурхоче все словами,
Таємно ночі викрада сторожу.
Карпат я дихаю міфічними лісами
І казкою, на себе тільки схожу.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии