1 1 1 1 1 (0 голосів)

Меланхолійним сном вкриваються дороги,
Підкорюються духи царству тиші.
Русалки слізками стираються пороги,
Шумлять наперекір, неначе миші.

Вода не слухає, шурхоче все словами,
Таємно ночі викрада сторожу.
Карпат я дихаю міфічними лісами
І казкою, на себе тільки схожу.

Коментарі  

balaguratetjana
+1 #2 balaguratetjana 24 листопада 2018
трохи заплутані й синтаксично неправильно побудовані речення. на жаль...
Ігор Дах
+2 #1 Ігор Дах 05 жовтня 2018
А над тим віршем потрібно би попрацювати.

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі