Меланхолійним сном вкриваються дороги,
Підкорюються духи царству тиші.
Русалки слізками стираються пороги,
Шумлять наперекір, неначе миші.
Вода не слухає, шурхоче все словами,
Таємно ночі викрада сторожу.
Карпат я дихаю міфічними лісами
І казкою, на себе тільки схожу.
22 жовтня 2020
22 вересня 2020
22 вересня 2020
06 липня 2020
10 червня 2020
10 червня 2020
12 квітня 2020
12 квітня 2020
12 квітня 2020
14 лютого 2020
Коментарі