Рибалимо з татом на Західному Бузі. Непогано клює. Та не так спостерігаємо за поплавками, як за парою куликів — болотяних птахів, слухаємо їхній веселий свист. Ті раз по разу забігають у воду і спритно ловлять довгими гострими дзьобами дрібнесеньких верховодок.

Зазвичай, кулики живуть серед боліт парами. Тільки під осінь збираються у зграї з новим потомством. Серед боліт і харчуються. Коли вже зовсім впроголодь, то з'являються на березі річки, інших відкритих водойм, аби "порибалити". Самець трохи більший від самиці, дзьоб у нього довший, тож, здавалося б, йому легше ловити рибку, але, як побачили, ні, обоє вправні риболови.

Тато пригадав історію, яку так і назвав — "Плач кулика". Ще дитиною, підлітком не раз сидів з вудкую у руках на березі Серету, річки, що протікає Тернопіллям, де проводив у дідуся і бабусі літні шкільні канікули у мальовничому селі Долішній Івачів. Одного разу, до сходу сонця, пішов рибалити на болотисту затоку ріки. Тихе місце, нема течії. Там завжди водилися карасі, лящі, можна було спіймати лина (щоправда, важко його тягнути з болота), і також, як тепер, спостерігав за парою куликів, що ловила верховодок у Сереті. Все це бачив з віддалі 15-20 метрів.

Раптом у воді щось хлюпнуло, наче велика колода впала з неба просто у ріку, тільки хвилі розійшлися, і кулик-самиця назавжди зникла під водою. Щука це чи сом-здоровань вполювали птаха — сказати важко. Але господарі не раз журилися, що на річці пропадають їхні гусенята, каченята. (Добра пожива для великої риби-хижака!).

— Кулик-самець до полудня бігав берегом річки, видавав голосний і жалібний свист, наче плакав, шукав, кликав свою "половинку". Час від часу забігав у воду і знову повертався на берег, — розповідає тато. — Цей плач годі було знести. Я зібрав вудки, улов і подався у село до дідусевої хати. А плач кулика ще довго розносився над лугом та плесами.

...Відверто кажучи, я оторопів від татової розповіді. Оце так пташина вірність! Гукнув до пари куликів, які шукали поживу на Західному Бузі:
— Втікайте хутчій звідси, а то щука чи сом упіймають!..

Комментарии  

topolenok
+1 #1 topolenok 26 июля 2017
Вот это да... :sad: Очень печальная история.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Моя сьогоднішня реальність

Анастасія Бурлака
08 апреля 2019

Взагалі, що ж таке реальність? Я сама ставлю собі це запитання. Яка вона ця реальність? Більше...

Сила в єдності…

Анастасія Бурлака
08 апреля 2019

Для мене брекети вже давно стали як частинка самої себе. Вони ніби зрослися з моїм «я», стали...

vayang purvo1

Ваянг-пурво

Савичева Анна
03 апреля 2019

Интересная разновидность теневого театра, ныне исчезнувшая, существовала на Малабарском...

galka

Галка, яка вміла розмовляти

Лехман Маркіян Тарасович
31 марта 2019

Ця неймовірна пригода трапилася з моїм татом-журналістом років тридцять тому. Він розповів мені...

Моя весна

Лехман Маркіян Тарасович
15 марта 2019

(З фенологічного щоденника)

Хто як відчуває, сприймає прихід весни. Для когось це асоціюється з...