Рибалимо з татом на Західному Бузі. Непогано клює. Та не так спостерігаємо за поплавками, як за парою куликів — болотяних птахів, слухаємо їхній веселий свист. Ті раз по разу забігають у воду і спритно ловлять довгими гострими дзьобами дрібнесеньких верховодок.

Зазвичай, кулики живуть серед боліт парами. Тільки під осінь збираються у зграї з новим потомством. Серед боліт і харчуються. Коли вже зовсім впроголодь, то з'являються на березі річки, інших відкритих водойм, аби "порибалити". Самець трохи більший від самиці, дзьоб у нього довший, тож, здавалося б, йому легше ловити рибку, але, як побачили, ні, обоє вправні риболови.

Тато пригадав історію, яку так і назвав — "Плач кулика". Ще дитиною, підлітком не раз сидів з вудкую у руках на березі Серету, річки, що протікає Тернопіллям, де проводив у дідуся і бабусі літні шкільні канікули у мальовничому селі Долішній Івачів. Одного разу, до сходу сонця, пішов рибалити на болотисту затоку ріки. Тихе місце, нема течії. Там завжди водилися карасі, лящі, можна було спіймати лина (щоправда, важко його тягнути з болота), і також, як тепер, спостерігав за парою куликів, що ловила верховодок у Сереті. Все це бачив з віддалі 15-20 метрів.

Раптом у воді щось хлюпнуло, наче велика колода впала з неба просто у ріку, тільки хвилі розійшлися, і кулик-самиця назавжди зникла під водою. Щука це чи сом-здоровань вполювали птаха — сказати важко. Але господарі не раз журилися, що на річці пропадають їхні гусенята, каченята. (Добра пожива для великої риби-хижака!).

— Кулик-самець до полудня бігав берегом річки, видавав голосний і жалібний свист, наче плакав, шукав, кликав свою "половинку". Час від часу забігав у воду і знову повертався на берег, — розповідає тато. — Цей плач годі було знести. Я зібрав вудки, улов і подався у село до дідусевої хати. А плач кулика ще довго розносився над лугом та плесами.

...Відверто кажучи, я оторопів від татової розповіді. Оце так пташина вірність! Гукнув до пари куликів, які шукали поживу на Західному Бузі:
— Втікайте хутчій звідси, а то щука чи сом упіймають!..

Коментарі  

topolenok
+1 #1 topolenok 26 липня 2017
Вот это да... :sad: Очень печальная история.

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі

Новеньке у блогах

Дружба

Вірджінія Петровська
09 квітня 2020

Дружба - це опора всього нашого життя.

Друг для нас як мама, яка може потурбуватись та зігріти...

Щасливий той хто мав змогу знайти щасливе життя. Але найщасливіший той, хто вміє ним користуватись

Ростислав Ворох
07 квітня 2020

Що таке щастя? – це риторичне питання. Кожен з нас має свої зацікавленності, думки й погляди, а...

У Львові

Лехман Маркіян Тарасович
08 березня 2020

Коли горять вогні у Львові,
Луна мелодія весни,
Відчуєш пахощі медові...
Ой, зачаровувались ми!

Останній спалах

Лехман Маркіян Тарасович
07 березня 2020

(Етюд)

На лузі, край потічка, стояла стара засохла верба. Місцями вже обсипалася кора. Безлисте,...

Маленький дивний світ

Тетяна Казимирова
03 березня 2020

Маленький дивний світ
Заповнений чарівною любов'ю
Існує безліч літ,
Де духом рідні ми і кров'ю.