(Картинки з життя)

dec fr034

На вихідні приїжджаю зі студентського гуртожитку у Львові додому, у рідний Червоноград. Одного разу заходжу у під'їзд своєї багатоповерхівки, а там, на площадці першого поверху, стоїть табуретка, на ній великий полумисок, наповнений червоними соковитими яблуками, і записка: «Пригощайтеся! На здоров'я!». Це сусід постарався.

Студенти, самі розумієте, вічно голодний народ. Як глянув, відразу слина покотилася. У бабусиному саду ростуть такі ж яблука, вже й запаслися ними на зиму, але (ото людська натура!) у саду сусіда вони чомусь смачніші...

Беру яблуко, жадібно кусаю, бо таки зголоднів, мов той вовк, озираюся по боках, зиркаю по кутках, чи не бачить хтось. Та ні ж бо, не краду! Усіх гостинно запрошують «до столу».

Спасибі, Добрий Сусіде!

Комментарии  

Ректор МАЛіЖу
0 #1 Ректор МАЛіЖу 25 ноября 2018
Невелика прозова мініатюра-бувал ьщина мені сподобалася. У ній добро, яке ми повинні творити завжди, особливо у той момент, коли це вкрай необхідно.

У Вас недостаточно прав для комментирования. Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь.

 

Комментарии

Новенькое в блогах

Моя сьогоднішня реальність

Анастасія Бурлака
08 апреля 2019

Взагалі, що ж таке реальність? Я сама ставлю собі це запитання. Яка вона ця реальність? Більше...

Сила в єдності…

Анастасія Бурлака
08 апреля 2019

Для мене брекети вже давно стали як частинка самої себе. Вони ніби зрослися з моїм «я», стали...

vayang purvo1

Ваянг-пурво

Савичева Анна
03 апреля 2019

Интересная разновидность теневого театра, ныне исчезнувшая, существовала на Малабарском...

galka

Галка, яка вміла розмовляти

Лехман Маркіян Тарасович
31 марта 2019

Ця неймовірна пригода трапилася з моїм татом-журналістом років тридцять тому. Він розповів мені...

Моя весна

Лехман Маркіян Тарасович
15 марта 2019

(З фенологічного щоденника)

Хто як відчуває, сприймає прихід весни. Для когось це асоціюється з...