(Картинки з життя)
На вихідні приїжджаю зі студентського гуртожитку у Львові додому, у рідний Червоноград. Одного разу заходжу у під'їзд своєї багатоповерхівки, а там, на площадці першого поверху, стоїть табуретка, на ній великий полумисок, наповнений червоними соковитими яблуками, і записка: «Пригощайтеся! На здоров'я!». Це сусід постарався.
Студенти, самі розумієте, вічно голодний народ. Як глянув, відразу слина покотилася. У бабусиному саду ростуть такі ж яблука, вже й запаслися ними на зиму, але (ото людська натура!) у саду сусіда вони чомусь смачніші...
Беру яблуко, жадібно кусаю, бо таки зголоднів, мов той вовк, озираюся по боках, зиркаю по кутках, чи не бачить хтось. Та ні ж бо, не краду! Усіх гостинно запрошують «до столу».
Спасибі, Добрий Сусіде!
Коментарі