Земля сповита пеленою золотою,
Крізь промені просвічує краса,
Усе живе радіє дню зі мною,
Любов із вдячністю летить у небеса.
Сміється день, веселі люди в ньому,
Багатий світ, ні в чім нема нужди,
Лиш сумно пташці у гнізді чужому
без крапельки джерельної води.
На чужині свої мережу кроки
Хоча душа навколішки стоїть
Перед тим світом, де прожила р
оки,
Де плаче день на рамені століть.