Ніч пішла у землі вранішньої зірки... Тихесенько закрила за собою штори дверей... Розвісила свій пряний запах на наших рятівних мотузках...
Пробігла патокою снів по асфальту...
І час помер - на миттєву вічність...
Стіни зашурхотіли червоними скрижалями...
Глибоко в них жовтий ворон побачив світанок в кристалічній кулі...
Коментарі