1 1 1 1 1 (1 голос)

- Мамо, що це? - таким було моє перше питання, коли ми з мамою вийшли з будинку на вулицю першого травня. На вулиці через кожні 30-50 метрів стояли столики, за якими продавці жваво розпродували маленькі і великі букетики конвалій. Такого раніше мені бачити не приходилося.

- Доню, сьогодні ж перше травня, в Парижі Свято конвалій, - відповіла мама.

- Що? - перепитала я, - Свято конвалій? Хіба сьогодні не Всесвітнє свято робітників?..

- Так, Свято робітників також, але так як конвалія улюблена квітка парижан, то першого травня, коли робітники на знак солідарності з іншими трудівниками світу з'являються з червоними гвоздиками в петлиці, парижани ходять, прикрашені білими конваліями. Тому в Парижі навіть перше травня називається Днем конвалій.

- А чому саме прикрашені конваліями, - перепитала я, - яким символом для французів може виступати ця маленька тростиночка з білими дзвіночками-краплинками? Ти щось про це знаєш?

- Так, звичайно знаю, - посміхнулася мама. На початку, моє захоплення від видовища мільйонів букетів квітів на вулицях Парижа в першотравневий день було таким же самим, як і в тебе. Тому я детально з'ясувала, що і до чого. Признаюся, була в захопленні від даного французького звичаю. Адже конвалія для них - немов емблема «освідчення сердець». Свято конвалій у Франції, хоч і не має статусу державного, але вельми цікаве своїм корінням. За давніми французькими легендами, тендітні квіточки конвалії - це сльози дівчини, яка чекає нареченого з далекого походу. Тому в цей день молоді люди обмінюються букетами конвалії, доречі, - зауважила мама, - в давнину вважалося, що з цього моменту вони заручені. Відмовитися від букету означає відмовитися від дружби, кинути конвалію під ноги - виразити зневагу. Саме першотравневого дня конваліями прикрашають житло і одяг.

- Як цікаво, а звідкіля в Парижі скільки конвалій? Це ж море квітів? - не переставала дивуватися я.

- Цього дня, - відповіла мама, - попит на конвалії такий великий, що її привозять з провінції цілими вагонами, не враховуючи тих мільйонів квітів, які штучно вирощуються в теплицях на околицях Парижа. Адже на того, хто не має в цей день у руках, на грудях чи в петлиці конвалії, всі дивляться з якимось подивом... - Ми порівнялися з одним із столиків з конваліями, які зачаровували не тільки своїм ніжним невинним виглядом, але і п'янким запахом. Таким п'янким, наче сама весна.

- Мамо, давай купимо маленький букетик, вони ж так гарно пахнуть, - попросила я.

- Давай, - погодилася мама, - мені також подобаються конвалії...

Коментарі  

Ольга Царицанська
0 #2 Ольга Царицанська 12 жовтня 2011
Прекрасне оповідання, в якому юна українська француженка розповідає нам про одну із романтичних традицій французів. Наталочко, Ти чудова і в поезії, і у прозі.
ісаєвич
0 #1 ісаєвич 06 травня 2011
Маленьке оповіданнячко від Наталі свідчить, що Франція дійсно є країною багатої та високої культури, а ще свідчить, що в авторку чекає велике майбутнє в літературі.

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі