1 1 1 1 1 (2 голосів)

Розташовано керівником відділення МАЛіЖ м. Первомайська, Миколаївської області, Жанною Шинкарьовою, за відсутності у автора доступу до мережі "Інтернет".

Записи однієї вельми романтичної натури.

Особистий щоденник.

1 грудня

   Радість моя безмежна, коли приходить зима. Найоригінальніша пора року. Хуртовини, люті морози, підступна ожеледиця. Величезна кількість одягу, який не рятує від холоду. На перший погляд, жах, а не погода, жах, а не сезон. Але не все так просто. Зима - це казкова пора, без сумніву. Найоригінальніша та найдивовижніша.

   Мої, завжди бліді щоки, наливаються рум'янцем і я намагаюсь зігріти свої холодні долоні теплою парою свого дихання. Люблю, йдучи по вулиці, спостерігати за найголовнішими зимовими дивами: як кружляють у поривах вітру срібні сніжинки, як катаються на санчатах діти, та як у затишних кав'ярнях зігріваються теплим бельгійським шоколадом після прогулянок закохані парочки. Такі дивакуваті: з червоними носами, тремтять від холоду, але дивовижно щасливі. Недарма кажуть: «Поспішайте знайти кохання, попереду холодна зима». Адже це таке чудове почуття. Коли тебе зігріває своїм теплом інша душа. Вона не може існувати без тебе, а ти не уявляєш без неї себе.

   Зима - воістину, всемогутня чаклунка! Одним рухом руки вона здатна посіяти в серці незрозумілу тугу й тривогу, загасити морозним диханням радість, яка вуглинками жевріє в серці. Вона, певно, зовсім нечуттєва. Зовсім.

   Проте взимку до нас приходить найцікавіша в році казка. Новий рік - це період, коли магія стає дійсністю та навпаки. Вітрини магазинів сяють різнокольоровими вогнями, перехожі постійно метушаться в пошуках ялинок, іграшок та подарунків для рідних і близьких, наспівуючи пісеньку «Свято наближається».

   Дійсно, сьогодні лише перше грудня. Свято наближається. Все найкраще попереду…

1 березня

   Весна... Вона на крилах щастя та мрiй увiрвалася в наше життя. Час змiн, час журби, час кохання. Емоцiї наповнюють серце, нiби солодкий нектар срiбну чашу. Дивовижно! Зима не здається, не полишає задуму знову й знову огортати все снiгом та морозом, але марно. На полях бiлiє снiг, стовпчик термометра ще не пiднявся вище за позначку 0 градусiв, на дорозi пiдступна ожеледиця. Але все одно, за вiкном весна, така довгоочiкувана й бажана. З радiстю в серцi я зриваю останнiй черговий аркуш календаря. Позаду 28 лютого. А сьогоднi вже весна. Вона лишень сьогоднi з'явилася, проте вже звеселила втомленi вiд самотностi та зимового холоду серця. Так, весна - це пробудження вiд тривалого сну.

   Вiтер перетворився на п'янкий аромат свободи, сонце все дуще й дуще зiгрiває землю. Ще нема радiсного буяння трав, ще далеко до квiтня, але не зникає якесь дивне почуття ейфорiї. Що це?

   Я дiзнаюся трохи згодом. Потрiбен час...

1 липня

  Нарешті ти настало. Таке особливе, таке надзвичайне. Ти завжди неймовірне. Я чекаю від тебе незабутніх вражень та приємних емоцій. Нові події, міста, люди, з якими цікаво спілкуватися. Завжди нові горизонти та наполеонівські плани. Дивовижне поєднання активного й пасивного відпочинку. Це чудово.

   Літо, як і решта пір року, має певну особливість, ба, навіть більше - таємницю…

Головний секрет літа - це його казкові ночі та чарівні світанки. З настанням сутінок влітку все набуває дивовижних метаморфоз. Небо, засіяне зорями… видно, хоч голки збирай. Навкруги незвично тихо й затишно. Все затихає, завмирає на містичний нічний час. А вранці… все пробуджується й розквіта. Найкраще влітку - це зустрічати схід сонця. Ти відчуваєш себе свідком зародження нового дня. Бачиш, як на сході починає жевріти новий ранок. Спочатку зовсім трохи. Маленький шматочок неозорого синього куполу світлішає і змінює свою барву. Спочатку краєчок набуває ніжного блідо-рожевого забарвлення, а потім – все більш насиченого кольору. І ось з'являється рум'яний сонячний диск. Прокидаються пташки і звеселяють душу своїми елейними трелями. Ти вдихаєш на повні груди й посміхаєшся. Просто так, тому що життя воістину прекрасне. І це треба розуміти. І я розумію.

1 жовтня

   Нарештi вихiдний. Довгоочiкуваний, як нiколи. Вирватися з полону мiської метушнi, вдихнути на повнi груди свiжого повiтря й розчинитися в ясному блакитному небi - ось чого так потребує душа. Ласкавi сонячнi променi милують своїм золотим сяйвом, але зiгрiвають дедалi менше. Сумно це якось. Невдовзi воно зовсiм припине дарувати нам справжнє тепло й перетвориться на холодний багряний диск, схожий на звичайний лiхтар: свiтити буде, а грiти - нi. Проте у мене ще є трохи часу.

   Прогулятися по парку, вiдчуваючи приємне шурхотiння м'якого осiннього килиму. Побачити, як плавно та неквапливо кружляє зiрваний з дерева самотнiй лист. Так закiнчилася недовга iсторiя його життя. Якийсь час вiн тремтiв вiд поривiв холодного вiтру, а потiм, знесилений та втомлений, безшумно опустився на землю. В повiтрi можна помiтити срiбнi струни павутини. Бабине лiто...

   Продовжується моя прогулянка. Нестримний потiк думок, що вирував в головi, потроху уповiльнився. Прекрасне флегматичне почуття. У шаленому повсякденному русi нашого життя нечасто душу огортає дивовижне почуття спокою. Для повної релаксацiї не вистачає лише фiлiжанки ароматної кави. Це - дивовижний гiркий напiй, смак якого змушує забути про все на свiтi. Я сиджу у кав'ярнi i спостерiю за плином часу через вiкно. За вiкном осiнь. Цим, мабуть, все сказано. Найкрасивiша пора року. Саме восени найвидатнiшими поетами були написанi їх найкращi твори. Менi здається, що навiть зiзнання в коханнi восени якесь особливе: романтичнiше, чуттєвiше, можливо.

   Восени ми з журбою прощаємося з теплими лiтнiми днями та готуємося до холодної зими. На перший погляд, дуже сумна пора року. Але не все так просто. Осiнь - це стан душi... такий неповторний i прекрасний, що захоплює дух. Лише восени... лише восени...

Коментарі  

Олександра
+1 #7 Олександра 02 лютого 2012
Ну от. З цим розібралися.
А загалом, дуже непоганий твір.
Тобі вдаються твори синкретичного характеру : почуття + описи природи, література + музика, література + малярство.
Спробуй ненадовго залишити жанр роздуми та зайнятися виключно описами. Можеш зробити навіть так : спочатку написати кілька пейзажних замальовок, а потім написати сюжетний твір і вставити їх туди. Поексперементуй .Попиши короткими реченнями. Зверни увагу на епітети Не бійся звертатися до словника.
Ледве не забула! У вільний час погортай Михайла Коцюбинського ("На камені", "Цвіт яблуні", "Інтермецо"). Тобі сподобається!
Чекаємо на твої нові твори.
Успіхів!!
Олександра
0 #6 Олександра 02 лютого 2012
13. останнiй черговий аркуш - то останній аркуш чи "черговий аркуш"? Ці слова антоніми.
14.А сьогоднi вже весна. Вона лишень сьогоднi з'явилася - повтор слова "сьогодні".
15. Нарешті ти настало - трохи некоректний вираз. Спробуй замість нього поставити "Цей день настав". Далі будеш писати зі звертанням чоловічого роду (до дня).
16.Дивовижне поєднання активного й пасивного відпочинку. - канцеляризм. Підшукай влучніший вираз.
17. зародження нового дня - все ж таки варто "народження". Бо зародження - це непомітний оку довготривалий процес.
18."свіже повітря", "блакитне небо" - вирази-штампи. Зазвичай, їх широко використовують у повсякденному житті й тому вони втратили свою художню цінність.
19.поривiв холодного вiтру - і знову прогноз погоди :))
20. "Бабине літо" - емммм... Бабине літо наступає дещо раніше . Це десь приблизно з 28 серпня по 21 вересня.
Олександра
0 #5 Олександра 02 лютого 2012
8. Проте взимку до нас приходить найцікавіша в році казка. - трохи кострубате речення. Спробуй прибрати словосполучення "найцікавіша в році". Коротше, матимеш час - подумай над цим.
9. Новий рік-це період, коли магія стає дійсністю та навпаки - дуже вдале спостереження, котре псує слово "період". Ми ж не про парк Юрського періоду :)) Просто : "У Новий рік магія стає дійсністю та навпаки".
10.Емоцiї наповнюють серце - Можливо, варто "почуття"? Емоції це щось вже надто зі сфери біології людини :)
11.На полях бiлiє снiг,стовпчик термометра ще не пiднявся вище за позначку 0 градусiв, на дорозi пiдступна ожеледиця. - Марія, прибери "стовпчик термометру" :)) Це не прогноз погоди :))) У тебе ж такі чудові описи природи!!!!!! Ти відчуваєш зв'язок настрою людини з навколишнім світом. А цей термометр тобі псує всю картину.
12.все одно - я теж полюбляла цей вираз, допоки один професор філології не надоумив, що правильно - "все рівно"
Олександра
0 #4 Олександра 02 лютого 2012
5. найголовнішими зимовими дивами - не дуже вдалий зворот. Прибери слово "найголовніший! і фраза одразу стане красивішою :))
6.Люблю, йдучи по вулиці, спостерігати за найголовнішими зимовими дивами:як кружляють у поривах вітру срібні сніжинки, як катаються на санчатах діти,та як у затишних кав’ярнях зігріваються теплим бельгійським шоколадом після прогулянок закохані парочки. - Спробуй розбите це велике речення на кілька маленьких. Дооовжелезні речення - зовсім не ознака художності твору та ерудованості автора. А от коротенькі тобі будуть вдаватися значно простіше. Та й читачеві їх сприймати легше.
7. Вона, певно, зовсім нечуттєва - якийсь медичний термін, ота "нечуттєва" :)) Спробуй поставити замість нього слово "бездушна". Це аналог російського "бесчувственная ". Думаю, туту буде доречно.
.
Олександра
0 #3 Олександра 02 лютого 2012
Доволі цікавий експеримент з календарем : 1 березня - 3 липня - 1 жовтня. Авторці не відмовиш у спостережливост і ;-) Вдалі описи.
Кілька зауважень щодо лексики :
1. у першому абзаці повторюється прикметник "найоригінальні ший". Варто підшукати йому заміну;
2. Зима-це казкова пора,без сумніву - ліпше "Зима - це, без сімнівів, казкова пора;
3.Мої,завжди бліді щоки,наливаютьс я рум’янцем і я намагаюсь зігріти свої холодні долоні теплою парою свого дихання - Павтор займенникового прикметника "свій" (свого). У даному випадку без нього можна обійтися. Також спробуй "пару дихання" замінити на просто "дихання". Так вийде файно.
4 "нечуттєва" якийсь специфічний медичний термін. Спробуй поставити замість нього, наприклад, слово "бездушна". Це аналог російського "бесчувственная "... На мою думку буде тут доречним.
Ольга Царицанська
+1 #2 Ольга Царицанська 23 листопада 2011
Кожна пора року дуже лірично описана дійсно вельми романтичною особою.Ці чудові замальовки асоціюються з музикою - то жвавою,то веселою,то ніжною,то меланхолійною.
ісаєвич
+2 #1 ісаєвич 21 листопада 2011
Мені здалося, що це слова на музику Петра Ілліча Чайковського "Пори року", чи Антоніо Вівальді??? А може я надто розчулився від зворушливих замальовок однієї вельми романтичної натури. Поправте мене.

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі