1 1 1 1 1 (3 голосів)

Додано адміном МАЛіЖу за відсутності у автора доступу до мережі "Інтернет".

Жили два хлопчики. Вони були хорошими друзями. Одного звали Андрійко, а другого - Андрій. Андрійко був боязливим і невпевненим в собі, але добрим і чутливим. Андрій був сміливим і мужнім.

В скорім часі Андрій захворів і ніхто не знав, що то за хвороба. Навіть лікарі. Андрійко дуже засмутився. Кожного дня він провідував свого товариша, розповідав йому різні веселі історії. Щось вигадував і сам, щоб розвеселити товариша, який з кожним днем все чах і чах. Вже ніхто не надіявся на краще. Андрійко вийшов надвір і так заридав, що Матінка-Природа зжалилася над ним. Приголубила його і сказала відшукати квітку пурпурову у лісі, але потрібно йти вночі і не боятися. А квітка була під охороною вовка. Андрійко узнав, коли цвіте ця квітка і через пару днів вночі без дозволу батьків втік через вікно і подався у ліс. Як же його трясло від страху, коли він напоровся на страшні перешкоди! Але думка про друга заставляла його йти вперед. Раптом Андрійко побачив якесь сяйво і на мить зупинився: «Оце так!». Коли придивився, то побачив квітку незвичайної краси і величини. Вона горіла полум'ям на очах хлопчика. Підкравшись ближче, Андрійко побачив здоровенного вовчиська. Той ніби дрімав. Андрійко підкрався ближче, потім ще ближче. І тільки хотів зірвати квітку, як на нього накинувся цей несамовитий звір. Хлопець плакав, просився відпустити, розповів причину, та вовчисько міцно тримав його. Аж раптом якийсь голос розбив лісову тишу і почулися слова: «Відпусти хлопця з квіткою. Це я велю - Матінка-Природа». Вовк занімів відразу і швидко допоміг хлопцеві зірвати квітку та провести на дорогу. Такого Андрій не чекав кінця. Він швидко прийшов до тями і побіг додому. Ніхто не помітив його зникнення. Слава Богу обійшлося. До ранку Андрійко так і не спав. Він добре запам'ятав, що потрібно зробити з квіткою і як дати товаришу. Вранці він побіг до Андрія, видушив сік з квітки і дав напитися йому. Правда, той вже не мав сили і ворухнутися, та його мама допомогла, бо вже вірила у все, аби врятувати сина. Через день, після страшної лихоманки, Андрій розплющив очі, посміхнувся і потиснув руку своєму рятівникові. Сльози котилися у нього з очей від щастя, що у нього є такий друг.

Через місяць хлопці вже гасали по  дворі і весело щебетали під чистим сонячним небом, дякували Матінці-Природі за поміч.

Коментарі  

Олександра
0 #6 Олександра 29 червня 2013
16. Андрійко підкрався ближче, потім ще ближче - у попередньому реченні ти вже вжив слово "підкрадатися". Заміни його на "підійшов ближче".
17. Хлопець плакав, просився відпустити, розповів причину, та вовчисько міцно тримав його. - Хлопець плакав і благав сірого відпустити його заради хворого побратима, але той міцно тримав Андрійка.
18. Вовк занімів відразу і швидко допоміг хлопцеві зірвати квітку та провести на дорогу. - Вовк остовпів, а потім швиденько допоміг хлопцеві зірвати квітку й провів на шлях.
19. Такого Андрій не чекав кінця. Він швидко прийшов до тями і побіг додому - Андрійко подякував вовчиську й запоспішав додому.
20. Він добре запам'ятав, що потрібно зробити з квіткою і як дати товаришу. - Він добре запам'ятав, що потрібно зробити з квіткою.
21. Вранці він побіг до Андрія, - Уранці він побіг до Андрія.
22. Видушив сік - русизм. У нас кажуть "чавити". Отож, "вичавив сік".
23. Правда, той вже не мав сили і ворухнутися, та його мама допомогла, бо вже вірила у все, аби врятувати сина. -Правда, той вже не мав сили і ворухнутися, та його мама допомогла.Згорь ована жінка повірила навіть у чарівну квітку, аби врятувати сина.
24. у нього є такий друг - має такого друга.
Власне, це все, що я хотіла тобі сказати з приводу мови твору. Зміст казки дуже цікавий. ОСобливо він ітнригуючия для молодших школярів. Але й про мовне оформлення не потрібно забувати. Найкращий спосіб досягти в цьому питаннюдосконал ості - просто писати. У тебе певні неприємності зі структурою речення. Ти можеш щодень робити ось що. Просто пиши коротенькі речення, не пов*язані між собою за змістом. Зараз твоя головна мета відшліфувати їх, відчути структуру. Дуже цікава справа погорати словник синонімв. Я сама їм постійно користуюся. А ще не соромся показувати свої твори вчителям української мови й літератури. Впевнена, що вони завжди підкажуть правильне рішення. Й не бери дурного в голову : все у тебе буде добре. У хлопця з таким іменем інакше бути не може. Чекаємо на твої нові твори!!
Олександра
0 #5 Олександра 29 червня 2013
7. Приголубила його і сказала відшукати квітку пурпурову у лісі, але потрібно йти вночі і не боятися - У тебе порушена структура речення. Ліпше так : " Приголубила його й порадила відшукати в лісі квітку пурпурову. Але йти потрібно було вночі й нічого не боятися."
8. Андрійко узнав, коли цвіте квітка - русизм. Заміни на "дізнався".
9. через пару днів вночі - русизм + збіг приголосних в останніх словах. Такого потрібно уникати. Спробуй так : "через кілька днів уночі".
10. Подався у ліс - збіг голосних. Потрібно "подався до лісу".
11. Як же його трясло від страху, коли він напоровся на страшні перешкоди! - русизми + порушення структури речення. Спробуємо переробити : " Не раз в Андрійка поза спиною шугав холод й волосся ставало дибки"
12. Але думка про друга заставляла його йти вперед - надавала сили йти вперед.
13. Раптом Андрійко побачив якесь сяйво і на мить зупинився: побачив якесь сяйво й на мить зупинився
14. побачив квітку незвичайної краси і величини. - поняття "краса" й "величина" не тотожні. Їх не можна ставити поряд, бо вони називають різін ознаки. Краще так : "побачив велику квітку незвичайної краси".
15. Вона горіла полум'ям на очах хлопчика - треба підкорегівути речення. А то може зжатися, що хтось положив квітку на очі Андрійка й вона спалахнула )) Давай так : "Вона вся була охоплена полум’ям. "
Олександра
0 #4 Олександра 29 червня 2013
На жаль, мушу сказати й про деякі неточності. Думаю,що в наступному твоєму творі їм уже не буде місця)).
Отже,
1.В скорім часі Андрій захворів - У скорім часі (речення завжди маємо починати з голосної)
2. Кожного дня він провідував свого товариша, - Кожного дня він навідуав свого товариша.
3. Щось вигадував і сам, щоб розвеселити товариша, - у попередньому реченні ти вже вжив слово "товариш". Заміни його в цоьму на "приятель", "друг", "побратим".
4.який з кожним днем все чах і чах. - Цей фразеологізм російського похподження. Заміни його на "хирів", "мапнів", "засихав", "сох".
5. Вже ніхто не надіявся на краще. - Вже ніхто не сподівався. Пам*ятаєш, як у Лесі Українки : "Без надії таки сподіваюсь".
6. Матінка-Природа зжалилася над ним. - змилосердилася над ним. Так правильніше.
Олександра
0 #3 Олександра 29 червня 2013
Доброго дня, Богуславе! Думаю, що адміністрація МАЛіЖ знайде можливість, аби ти на власні очі прочитав усі ці відгукм ))Із великим зацікавленням проглянула твою казку про двох товаришів. Тобі вдалося не лише вплести в канву оповіді давні легенди нашого народу, але й підвести читача до мудрого висновку : лишень той може називатися другом, хто справою зарадив товаришеві. А ще , що не існує такого страху, який би людина не змогла подолати. Окремо заслуговує на увагу твою знахідка з іменами героїв. Це як родзинка тексту.
ісаєвич
+2 #2 ісаєвич 27 травня 2013
Мудро придумав Богуслав, як прославити МАТІНКУ ПРИРОДУ, частиною якої є люди. Ми повинні розумітися з нею і любити, як це робили наші пращури, прославляючи її в піснях. Адже вона нас годує, лікує... і терпить до пори. Нам бракує тієї гармонії з природою, яка властива самій природі.
Радію за Робін Гуда, його успіхам з української.
Гера
+4 #1 Гера 24 травня 2013
Здорово! Коротко и понятно. Ничего лишнего нет. Я уже нормально читаю и по-украински, но может чего-то не понимаю. Мне вот понравилось, что храброго друга звали Андрiй, а неуверенного Андрійко. Андрей - произносится как-то гордо, а Андрюша ласкательно. Одно и то же имя, а вон как можно изменить. " Андрійко узнав, коли цвіте ця квітка" - мне кажется, что лучше было бы пояснить, как Андрюша узнал, откуда. А так всё хорошо, мне понравилось!

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі