1 1 1 1 1 (5 голосів)

Знаєш, у мене є до тебе одне маленьке прохання... Запроси мене у сни... Будь ласка. Так, я розумію, що спочатку тобі може здатися це дивною вигадкою чи чимось чудернацьким. Але не думай так. Хіба тобі не хочеться крізь сірість буденності побачити відблиск казки? Ти навіть створюватимеш її самостійно! Мені б потрапити туди хоч раз, хоч на певний час...

Тільки сни, вони дуже далеко від нас... Але все одно, ходімо! Я знаю, де ключик. Він он там, на місяці, бачиш? Ми зараз сядемо в човен і, поки допливемо, якраз настане ніч... Місячна, чарівна...

А уявляєш той момент, коли повернеш ключ – і двері відчиняться? Ти запросиш мене в сни... І раптом вихор фантазій підхопить нас і понесе далеко-далеко. Крізь райдуги мрій! Ми сміятимемося й насолоджуватимемося прекрасною миттю. А може, і цілою вічністю...

Ніч... вона така довга... Устигнути б...

Будь ласка, запроси мене у сни...

Коментарі  

wolodumur kowaluk
+3 #5 wolodumur kowaluk 28 листопада 2013
Безперечно, що у невеликому прозовому творі передається лише якась мить, невеликий епізод. Тут мова йде лише про сон. Мені видається, що у творі немає нічого особливого. Читачу цікаво тоді, коли йому хочеться ще і ще раз прочитати твір, насолодитися сповна усіма барвами чудової української мови. Порада одна - треба продовжувати творити, натхненно і самовіданно працювати над словом. Щиро. Ваш Ковалик володимир, м. Чикаго (США).
Mari Na
+2 #4 Mari Na 25 листопада 2013
Дякую вам, Iгорю:) Ваше зауваження дуже доречне)
Ігор Дах
+3 #3 Ігор Дах 24 листопада 2013
Чудова замальовка!!! Тільки,на мою думку, краще б звучало" А уявляєш цю мить" Удачі Тобі Мариночко!!!
Mari Na
+1 #2 Mari Na 23 листопада 2013
Дякую:)
julia-kuznetsova
+2 #1 julia-kuznetsova 23 листопада 2013
незвичайний твір

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі