Напиши мені хоча б одну звістку, хоча б два слова: «Я живий!». Я ж хвилююся, чи поснідав, чи тепло вдягнувся… Так, я знаю, що тобі не до цього: ти рахуєш кулі, а не котлети, які тобі не дають. Можливо, цей лист і не дійде, а може, я його не відішлю. Тобі не треба сумувати, тобі не можна ставати слабким.
Твоя дочка вже пішла в перший клас, а син розбив коліно в бійці за дівчинку. Ти багато пропустив, але тебе всі чекають удома. Живим! Ти захищаєш честь країни і родини, але, будь ласка, будь обережним… Повертайся. Ми чекаємо…
