Як відомо, усі в казках живуть родинами. От і сніжинки теж живуть великими сім'ями на хмаринах.
На одній такій хмарці жила собі сніжинка Зірочка зі своїми братами, сестрами, батьками та бабусею Білосніжкою.
І ось настала зима. Одного разу Зірочка підійшла до бабусі Білосніжки та попросила:
- Бабусю, - каже, - розкажіть мені, будь-ласка, яка наша доля цієї зими?
Старенька сніжинка Білосніжка знала усе і могла відповсти на будь-яке запитання.
- Зірочко, онуко, цього року ти першою на крилах нашого братика Вітрика полетиш на землю та подаруєш радість дорослим і дітям.
- Ура, - скрикнула щаслива Зірочка, - я буду першою! Дякую, бабусю, за Вашу неочікувану та приємну новину.
Нарешті настав довгоочікуваний день. Маленька Зірочка одягла свою найкращу сукню, помахала усім рукою і... стрибнула з хмарини униз.
- До побачення! Зустрінемося на землі, - попрощалася вона з усіма.
Зірочка кружляла, витанцьовувала, летівши додолу. Й раптом почула:
- Сніг! Перша зимова сніжинка упала! Уурра! - це кричали від радощів діти. - А ось і друга, і третя! Зима почалася!..
Це був найщасливіший день у житті сніжинки Зірочки, адже вона була першою, що впала на землю. Вона першою цієї зими подарувала щастя людям!..
Коментарі