Колись давно, спокон віків,
На землю метеор упав,
І на Олімпі, там Гефест
Майстерністю і полум'ям богів,
Чарівний меч із нього розкував.
Заволодів отим мечем
Могутній бог війни Арес,
І почалася між богами і титанами війна,
І розліталися шматки небес,
Але ж зі сторони богів
Завзятішою йшла вона.
Була отримана жадана перемога,
І впала тяжкість з божих плеч,
Але розпочиналася лише дорога,
Бо був загублений Аресов меч.
І впав на землю він, немов вогняна зірка,
Встромив у землю він гостреє лезо,
Оспівували його велич
Дзвінка арфа й гомінка сопілка,
І стали друзями йому похилий дуб,
Скрипучий ясен і молода струнка береза.
А впав він там, де були скіфи,
Величні воїни сармати,
Ось тут беруть початок міфи,
Бо кожен мріяв його мати.
Але та вдача впала на страшного гуна,
Що вільно кочував вздовж півдня України,
Атілла-«Божий Біч» знайшов сей меч,
що чарівна була там руна,
І полилася кров шалена,
і в ній утопли всі країни.
І син Олешківських пісків,
Завзятий та могутній воїн,
Отим мечем багато душ поработів,
І у крові ворожій став героєм.
Але дожив свій вік Атілла,
І знову меч цей загубився,
І зборознивши усю землю,
Ніхто не зміг його знайти –
Немовби в прірву провалився.
Поліг Аресов меч, як оберіг,
На нашій Херсонській землі,
І зараз десь лежить він
На розпутті всіх доріг,
І метеора сталь виблискує в золі.
Тому ми – сильний край,
Бо промінь лютого Ареса
Захований десь тут,
І сильна наша земля
Від пташиного гнізда по цілий небокрай,
І завжди буде щастя в нас
І процвітатиме добробут!
Скіфський меч
- Деталі
- Автор: Хоменко Ярослав, 14 лет - Каховка, Украина
- Перегляди: 1319
