В одному царстві жив король. І була в нього донечка Анастасія: красива, розумна, і руки золоті мала, та жахливо примхливою і перебірливою була.
Підросла дівчинка, настав час її заміж віддавати. Наїхало в царство до принцеси свататися і богатирів, і вчених, і принців, та нікого з них не вподобала Настася.
Розгнівався батько на доньку й сказав: «Якщо ти не обрала нікого собі до душі, то виберу я тобі чоловіка, якого схочу». І влаштував король турнір, взяти участь у якому міг будь-хто: від бідного селянина до принца заморського. Та ніхто не зміг впоратися із завданнями, бо такі вони вже складні були. Зостався лише один парубок – страшний, весь у шрамах, волохатий людожер. Проте був він таким могутнім, влучним, хитрим та витривалим, що король оголосив його переможцем змагань, пообіцявши віддати Анастасію за нього заміж.
Довго плакала дівчина, просила, благала батька не віддавати її людоїду, та король був невблаганним: нічого й чути не хотів. Тож не було в принцеси іншого вибору – мусила вийти заміж за чудовиська, змирилася з долею.
Ось і вінчання. Сльози вкривають обличчя дівчини, а людожер одягає їй на палець обручку. І раптом сталося диво: жахливий монстр перетворився на прекрасного принца! Він став на одне коліно й промовив: «Дякую тобі, Настусю, що із страшного звіра мене на людину перетворила».
Настя була вражена, коли дізналася, як після смерті батька мачуха-відьма наклала закляття, щоб юнак не мав права на престол, зробила з нього страшного звіра. Після цього блукав він лісами-долинами, подалі від дому й людей. Та ніде правди було діти: він – потвора, і це неможливо змінити, бо хто захоче вийти за такого, хто повірить? Та сталося неймовірне. Батько-король допоміг принцу повернути своє обличчя. А тепер треба повернути й володіння, залишені батьком.
Так і сталося. Після повернення принца народ підняв бунт проти відьми й вигнав її з королівства. А новий король з новоспеченою дружиною жили в мирі та любові й виховували чудову донечку Злату – маленьку золотоволосу принцесу й нову королеву.
Коментарі
И есть одно замечание. Ты пишешь: "...він – потвора, і це неможливо змінити, бо хто його такого покохає?" То есть, заклятие с принца должно было исчезнуть, если какая-нибудь девушка его полюбит. Но в твоей сказке Анастасия-то чудовище не полюбила, а была вынуждена выйти за него замуж по воле отца: "Тож не було в принцеси іншого вибору – мусила вийти заміж за чудовиська". Это небольшая, но всё же неточность) С учётом того, что и сама сказка небольшая, лучше бы этот момент как-либо исправить. И тогда всё будет отлично ;)