Розповідь про непересічну особистість розташовано ректором МАЛіЖу за відсутності у автора доступу до мережі "Інтернет".
Кожен із нас живе не тільки рахуючи прожиті роки, а й своїми справами, що залишає по собі.
Юрій Васильович Мейгеш, хоч і народився на Іршавщині, у с.Великий Раковець, однак став близьким кожному з нас, бо жив понад 45 років у нашому місті.
На будинку, у якому жив письменник, встановлено Пам’ятну дошку.
Про життя письменника, автора 50 оповідань, 7 повістей і 10 романів розповідали учні ЗОШ № 6 у літературній світлиці у січні, коли відзначався день його народження (87 річниця від дня народження письменника).
У школі силами учнів і вчителів, з ініціативи учнів (Гарапко В.,Макущенко Н., вчителя Фенцик М.І.) ще в 1996 – 1997 роках розпочали збір матеріалу про життя і творчість Ю.Мейгеша, який побував на уроці літератури рідного краю у 11 – А класі (на той час класним керівником була І.І.Кобаль).
У кінці уроку одинадцятикласники, розмовляючи з Юрієм Васильвичем, запитували про те, як він став письменником.
Один із учнів - М.Швардак – запитав: «Юрію Васильовичу, коли починаєте писати, то проблеми визначаєте спочатку, чи з написанням твору?»
Відповідь була змістовною:
- Ні, починати писати потрібно не з проблем, а що ти знаєш про тих людей, які стануть героями твору.
- А як писали «Верховинці», а потім «Кам’яний ідол»?
- Довго виношував ідею в душі, бачив своїх героїв, молодих і веселих, знедолених іноземцями, бо край наш, Срібна земля, зазнала своє «щастя», від якого не було радості, а тільки сльози.
Саме уривки цього твору інсценізували ми, члени МАН та МАЛіЖа. Ведучі Свята, Савинець Марина та Шаленик Юрій, ознайомили глядачів з юними акторами, які виконували такі ролі: старий Козар, заможний селянин, Андрій та Іван, невістки Ганна, Катерина, Юлина, селяни – стихійні борці, сільські інтелігенти, Лавоші, Данило.
Всі ці ролі виконували члени МАЛіЖа і ради музею: Я.Кукульник, С.Русин, Р.Маріян, Ю.Шаленик, І.Лях, Д.Іванюк, В.Сливка, В.Копосович, М.Окс, Л.Сідор, Б.Андялоші, А.Рипкович, В.Рейті та ін.
Присутні на святі гості - В.Густі, В.Машіка, Ю.Шип, О.Лях. виступаючи перед нами, кожен із них додав щось нове про особу письменника.
В.Густі згадував, яким був Юрій Васильович, коли займав посаду голови Національної спілки письменників Закарпаття.
Основною рисою його характеру була увага до молодих поетів, прозаїків.
Позитивним на той час, було проведення виїзних засідань й районах, допомога у створенні власних спілок.
В.Густі прочитав свій вірш, провів заняття у майстер-класі, а також побажав нам усім творчих успіхів. Мабуть, ніхто не забуде, як співала Маріанна Окс, неодноразова призерка фестивалів.
Особливо схвилювала нас пісня «Летіла бим край світа», записана О.Прокопом, яка дуже співпадала із змістом роману «Верховинці», - тяжкою долею і працею селян:
Ой, жаль ми тя, моя страно
Де ми жиють мамка й нянько
Гей, ой, жаль ми тя, жаль,
Хоть у нас біда – не пойду я
В америцький край, бо люблю свій край.
А коли Ілько, селянин, згадував про своє життя, то з болем ми співчували нашим прадідусям і прабабусям, які жили дуже важко, і коли прозвучала пісня «Верховино, світку ти наш», яку виконав Товт Олександр, то ми ніби перенеслися у світ краси і горя.
Уважно слухали присутні і Олену Федорівну Лях, яка розповіла про себе, а потім звернулась до нас з словами: «Живете Ви у час, коли Ваші мрії можуть здійснитися. Ви вразили нас своїми талантами, ви - справжні актори, а Маріанна Окс просто чудово співає акапельно. Я вірю в те, що її чекає прекрасне майбутнє».
Літературне свято всім сподобалося. Нам було радісно від того, що творчість письменника, інсценізація його творів, сподобалась учням.
Юні журналісти взяли інтерв’ю у Віктора Івановича Машіки.
Він підкреслив вагоме значення творчості Ю.Мейгеша і сказав на нашу адресу: «Ви молодці! Прекрасні ведучі, актори, а школа – одна із найкращих у місті. У нашому Вищому професійному училищі навчається немало ваших учнів, і всі вони вчаться добре. Щасти вам, молода наша заміно».
Для мене це Літературне свято залишиться в пам’яті надовго, а тим більше, що кожен з його учасників отримає диск із його записом».
Коментарі