Розташовано адміном МАЛіЖ на прохання керівника літстудії «Перевесло» Тетяни Балагури
А пісня - це душа. З усіх потреб потреба.
Лиш пісня в серці ширить межі неба.
На крилах сонце сяйво їй лиша.
Чим глибша пісня, тим ясніш душа
І. Драч
Казкового грудневого дня між Поділлям та Поліссям, у куточку Волинської області, на світ з'явилася дівчинка, яка в майбутньому стане не лише заслуженою артисткою України, а й Людиною з великої літери, яка буде створювати, радити, виховувати й (не зважаючи ні на що!) – співати. Подорожуючи містами світу, чаруватиме й торкатиметься душі кожного своїм голосом, щирим серцем, соковитим словом. Наталія Семенівна Мізєва.
Біографія талановитої співачки полтавських країв насичена, бо, народившись у Західній Україні, Наталія Семенівна змогла дістатися й до центральної, захопити всіх солодко-струнним сопрано.
Розпочала свою трудову діяльність ця чарівниця співу артисткою Волинської філармонії в складі Волинського державного народного хору. Із 1986 по 1991 р. навчалася на педагогічному факультеті Полтавського державного педагогічного інституту ім. В.Г. Короленка. Із 1986 до сьогодення – активна учасниця та солістка Українського народного хору «Калина». Наталія Семенівна подорожувала з хором Європою й залишала в тих країнах палкі спогади про свій незвичайний талант. У 2004 році їй було присвоєно звання заслуженої артистки України.
Учительська доля привела Наталію Семенівну в наш Полтавський міський багатопрофільний ліцей №1, де вона керує вокальним ансамблем «Горлиця», який є постійним переможцем фестивалю «Світ дитячих захоплень».
Із замилуванням слухаючи цей довершений спів, мимоволі думаю, як мало ми чуємо таких людей, так зрідка прилучаємося до їхніх яскравих особистостей… А про Наталію Мізєву можна сказати без перебільшення: вона натхненна глибокими почуттями. У цьому я переконалася, навчаючись у ліцей протягом чотирьох років. Чим насамперед вона привернула мою увагу? Тим, що змогла поєднати непоєднуване. Створивши хор «Горлиця», Наталія Семенівна навчила дітей побожно ставитися до співу й до музики, завдяки чому їм вдавалося підноситися над земною реальністю. Беручи участь у конкурсах, вона намагається не тільки артистично відтворити глибокий задум автора, а ще й прищепити нам любов до національних традицій.
Мабуть, найточнішим, що я скажу, будуть слова подяки її найкращих вихованців. «Це жінка, яка змогла підійняти кожного й спрямувати», «Наталія Семенівна радить, нагадує, опікує, як мама», – говорять учні ліцею.
Тим часом заслужена артистка України – Мізєва Наталія Семенівна – і далі виконує дивовижну місію співочого лідера: створює чудові проекти на учнівські конкурси та виховує молодь у кращих традиціях української хорової культури. Я ж щаслива від знайомства з такою людиною. Її спів – це коштовний сопрановий кришталик. Який варто чути, відчувати, ним треба надихатися.
