Усе почалося 9 березня 1814 року, коли в селі Моринці на світ з'явився маленький Тарас у бідній сім'ї селянина-кріпака Григорія Шевченка. Невже цьому кароокому юнакові судилося стати генієм українського народу? Чим він, нужденний хлопець із великої родини, міг полонити серця мільйонів людей? Можливо, волелюбністю, справедливістю, боротьбою за долю українського народу, патріотизмом чи словами, які знайшли відгук у серці кожного?
Його ім'я відоме не лише на просторах рідної України, а й далеко за її межами. Як писав український письменник, літературний критик та громадський діяч Олесь Гончар, «Шевченко – це той, хто живе в кожному з нас. Він – як сама душа нашого народу, правдива і щира… Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і в наших піснях, у глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен розвиватись». І з його словами важко не погодитися.
Лише віра у світле майбутнє нашого народу допомагала Кобзареві вижити на чужині за нелюдських умов та не опустити руки. Звісно, із тої пори пройшло багато часу, але й сьогодні твори Т.Г. Шевченка вчать любові до рідної мови та української землі.