1 1 1 1 1 (0 голосів)

Здавна люди придумали валюту для зручності й «порядку». Та з кожним роком вони ставали залежними від неї і «порядок» не витримав.

Щоб вижити, потрібно працювати – це факт, але посередником в цій послідовності є гроші. Люди працюють і їм за це платять зарплату, за яку можна купити усе необхідно для життя.

Та в якусь мить, в окремих людей, з’явилася неймовірно велика кількість грошей. Вони почали жити за правилом – усе продається, усе купується. Не винятком стали і самі люди. Ні, не як робоча сила, хоч, як така також, але, і я хочу акцентувати на цьому увагу, як особистості, змінюючи свої життєві пріоритети та цінності. Люди почали продаватися, щоб тримати трохи більше, ніж насправді заслуговують. І думаєте, що це правильно?

Ми виставляємо на продаж свої людські цінності задля того, щоб задовольнити одну людську рису – жадібність. Саме ця риса характеру людини формувалася протягом усієї еволюції людини, та дійшла до наших днів.

В Середньовіччі люди платили гроші за спокутування своїх гріхів. У підсумку виходить, що вони платили за віру. А заради чого? Так було прийнято робити, для того, щоб священики могли жити в достатку та не хвилюватися через проблеми насушні. Так люди вважали, що спокутують свої гріхи.

А в наш час, що змінилося? Храми розбудовуються на кожній вулиці, священики їздять на дорогих позашляховиках, ділять між собою єпархії, а насправді, ділять же нас – людей, тобто наші статки. Але, на мою думку, вони забувають основне своє завдання на Землі – служіння Богу, а Ісус Христос  ніколи достатку та комфорту не шукав. Гроші змінюють людей. А священики також люди і ніщо людське їм не чуже.

Людство бореться з жадібністю до сьогодення, та, нажаль, позбутися цього гріха не може, Це стало частинкою нас самих. Тому й виходить, що людство поставило на всесвітній ринок: прикраси, їжу, одяг, робочу силу, вірність, дружбу, а іноді й кохання.

Чи все в житті можна купити за гроші? – я вважаю, що так, але за однієї умови: якщо знайти продавця, який готовий це продати. А от де знайти того, хто продасть тобі щастя, радість, щиру посмішку та дружбу – я не знаю. Тай ще не чув, щоб все це можна було купити за гроші. Можливо, в майбутньому робот Софія підкаже.

Поживемо-побачимо…

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі