1 1 1 1 1 (0 голосів)

Україно! Чом така незвідана й красива?
Чом простори роздольні твої
так безмежність нагадують неба?
Чом я думати, рідна, не можу
ні про що, окрім тебе?
Ти мене причарувала щедрим житом золотим,
І хліби твої духмяні тепло гріють кожен дім.
Твоя мова калинова лине з наших щирих уст,
Твоя пісня солов'їна долю має непросту.
Краю рідний! Обіцяю: доки в світі я живу
З гордістю усім казати: «Україну я люблю!»

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі