1 1 1 1 1 (3 голосів)

Для мене рідним стало Закарпаття
І люди тут, немов близька родина.
Плету вінок на святі із латаття,
Де руки простягає полонина.

Я тішуся, що нині знову з вами.
До Вас ми линемо, мов птахи, звідусіль.
Своїми нас пригорнете руками,
І з нами ділите токан, сир, хліб і сіль.

Даруєте любов нам, гори, квіти,
Свою привітність, щедрості колосся.
Ну як від цього дітям не радіти,
Коли добро всім по душі прийшлося?

До вас всі линуть діти України,
Бо ми є вільна в єдності держава.
Не загородять нас ніякі стіни –
З нами крокує гордість наша й слава!

Нам посміхається завжди Міжгір'я,
І весело стрічають нас трембіти,
Давайте разом створимо з «Сузір'ям»
Планету щастя і добра тут, діти!

Коментарі  

Оборіна
0 #2 Оборіна 13 листопада 2010
Олюсю! ти розумничка і твій вірш чудовий, бо тут і дружба, і єдність, і радість від зустрічі, а також опис чудового Закарпаття. Природа, людське тепло і запрошуєш створити разом усім Планету Добра. Хай щастить тобі, дівчинко!
Олька Шебела
0 #1 Олька Шебела 02 жовтня 2010
Особливо сподобались останні два куплетики....ду же влучно)

У Вас недостатньо прав для коментування. Реєструйтеся або авторизуйтеся.

 

Коментарі